PROFILPELAJAR.COM

Радіообсерваторія університету штату Огайо
Розташування	Делавер
Координати	40°15′04″ пн. ш. 83°02′57″ зх. д. / 40.251111111111° пн. ш. 83.049166666667° зх. д.
Організація	Університет штату Огайо
Стиль телескопа	радіотелескоп

Радіообсерваторія Університету штату Огайо (англ. Ohio State University Radio Observatory), також відома як «Велике вухо» (англ. Big Ear) — радіотелескоп у США, який працював на території Перкінської обсерваторії^[en] у Весліанському університеті Огайо в Делавері з 1963 по 1998 рік. Телескоп відомий найтривалішим в історії пошуком позаземного життя (1973—1995) і реєстрацією дивного сигналу «Wow!» у 1977 році, а також проведенням Огайського огляду неба (1965—1971). Телескоп був розроблений Джоном Краусом і став першим зразком типу радіотелескопів, відомих під назвою тип Крауса. В 1998 році телескоп розібрали.

Конструкція

Телескоп був розроблений Джоном Краусом, і подібний тип радіотелескопів пізніше отримав назву типу Крауса. Телескопи типу Крауса є транзитними інструментами, у яких плоске головне дзеркало відбиває радіохвилі в бік сферичного вторинного дзеркала, яке фокусує їх у напрямку рухомої фокальної каретки. Головне дзеркало нахиляється з півночі на південь, щоб вибрати будь-який об'єкт поблизу небесного меридіана, а каретка рухається залізничною колією у напрямку схід-захід, щоб відстежувати об'єкти поблизу транзиту. Крім «Великого вуха», до телескопів типу Крауса належать радіотелескоп Нансе у Франції та південна ділянка кільця РАТАН-600 у Росії.

Головний рефлектор «Великого вуха» був плоским і мав розміри приблизно 103 метри на 33 метри, що давало йому чутливість, еквівалентну круглому радіотелескопу діаметром майже 53 метри^[1].

Історія

Будівництво «Великого вуха» почалося в 1956 році і було завершено в 1961 році. Спостереження почалися в 1963 році.

У 1965—1971 роках «Велике вухо» використовувалося для картографування широкосмугових радіоджерел для Огайського огляду неба, його першої програми пошуку позаземних радіоджерел^[2].

З 1973 по 1995 роки «Велике вухо» використовувалося для пошуку позаземних радіосигналів, що зробило його найтривалішим проєктом SETI в історії. У 1977 році телескоп зафіксував незвичайний радіосигнал, який став відомий як сигнал «Wow!». Спостереження виявилося унікальним, бо жодних подібних сигналів пізніше не було виявлено^[3]. 1995 року «Велике вухо» було занесено до Книги рекордів Гіннеса в категорії «Найдовший позаземний пошук»:

Найтривалішим повномасштабним проєктом SETI (пошук позаземного розуму) є Огайська програма SETI в Університеті штату Огайо в Колумбусі, штат Огайо, яка шукала у Всесвіті позаземні радіосигнали протягом 22 років, починаючи з 1973 року^[4].

Обсерваторію було розібрано в 1998 році, коли розробники придбали ділянку в університету та використали землю для розширення сусіднього поля для гольфу^[2].

Огляди

Література

Kraus, John D. (1995). Big Ear Two: Listening for Other-Worlds (вид. 2). Cygnus-Quasar Books. ISBN 1-882484-12-6.

Примітки

↑ Big Ear Radio Observatory.
↑ ^а ^б Kelley, Susan (1998). Last Remains of Big Ear Telescope Removed. Delaware Gazette. Big Ear Radio Observatory.
↑ Kawa, Barry (18 вересня 1994). The "Wow!" Signal. The Plain Dealer. Big Ear Radio Observatory.
↑ Big Ear Entered in Guinness Book of Records. Big Ear Radio Observatory and North American AstroPhysical Observatory. 2005.