Піню́г (рос. Пинюг ) — селище міського типу у складі Підосиновського району Кіровської області , Росія . Адміністративний центр та єдиний населений пункт Пінюзького міського поселення .
Населення
Населення становить 1869 осіб (2017 [ 1] ; 1953 у 2016 [ 2] , 2037 у 2015 [ 3] , 2155 у 2014 [ 4] , 2222 у 2013 [ 5] , 2295 у 2012 [ 6] , 2344 у 2010 [ 7] , 4121 у 2009 [ 8] , 3006 у 2002 [ 9] , 4020 у 1989 [ 10] , 5093 у 1979 [ 11] , 6816 у 1970 [ 12] , 8087 у 1959 [ 13] ).
Історія
Пінюг заснований 1895 року при будівництві залізниці Перм -Вятка -Котлас як залізнична станція Пінюг . Тоді вона входила до складу Нікольського повіту Вологодської губернії . 1908 року при станції було відкрите Пінюзьке залізничне недільне училище для дорослих, яке утримувалось за кошти Пермської залізниці . В роки Другої світової війни тут перебували угорські військові полонені, про що свідчить великий цвинтар, який лишився до сьогодні. Статус селища міського типу поселення отримало 1964 року.
Примітки
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область - сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
↑ Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
↑ Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1979 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 травня 2012.]
↑ Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1970 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 28 лютого 2011.]
↑ Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1959 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 26 травня 2011.]
Посилання
Міські поселення: Сільські поселення: Міські населені пункти: Сільські населені пункти: Нежилі населені пункти: Алебіно · Байкалово · Борок · Васильєво Рамешко · Великий Двор · Верхнє Причалино · Верхнє Раменьє · Гур'єво · Даниловська · Єрмаковщина · Жуково · Заболотьє · Загоскіно · Зубаріха · Калачиха · Князево · Колотово · Коняїха · Леніно · Лермонтово · Ліняково · Лобаново · Лукино · Маєво · Мала Пукалиця · Малеїха · Марамовська · Мельміна Гора · Мокра · Морозово · Нікульська · Огонково · Олюхіно · Останіно · Паньково · Паршиха · Плесо (Яхреньзьке сп) · Погорілово · Помеліха · Прислон · Пуртово · Раменьє · Савино · Сафоніха · Созанево · Старе Конево · Суслоніха · Фалево · Федоровська · Фомино · Хлябово · Шубино Раменьє