PROFILPELAJAR.COM

Підопригора Зінаїда Андріївна
Підопригора Зінаїда Андріївна
Народилася	3 березня 1924; Деркачі, Харківська область
Померла	18 жовтня 1986 (62 роки); Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	юристка, викладачка університету
Alma mater	Харківський юридичний інститут імені Кагановича (1947)
Заклад	Харківський юридичний інститут імені Дзержинського
Вчене звання	доцент і професор
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук (1950) і доктор юридичних наук[d] (1971)
Науковий керівник	Фукс Савелій Львович
Аспіранти, докторанти	Жилінкова Ірина Володимирівнаd

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Підопригора.

Зінаїда Андріївна Підопригора (3 травня 1924, село Дергачі, Харківська губернія, Українська РСР, СРСР — 18 жовтня 1986, Харків, Українська РСР, СРСР) — радянська українська вчена-правознавець, спеціалістка в області цивільного права. Доктор юридичних наук (1972), професор (1976). Працювала на кафедрі цивільного права Харківського юридичного інституту, де з 1973 року обіймала посаду професора.

Життєпис

Зінаїда Підопригора народилася 3 травня 1924 року в селі Дергачі Харківської губернії. Вищу освіту здобула в Харківському юридичному інституті, який закінчила в 1947 році. Після закінчення вишу вона вступила до аспірантури у той же навчальний заклад на кафедру цивільного права^[1]^[2]^[3].

У 1950 році закінчила аспірантуру і під науковим керівництвом професора Савелія Фукса у рідному виші успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Правові форми організації та оплати праці в колгоспах» (рос. Правовые формы организации и оплаты труда в колхозах)^[4]. Після цього почала працювати в цьому ж виші на кафедрі цивільного права, де спочатку обіймала посаду асистента, а потім доцента^[1]. У 1963 році їй було присвоєно вчене звання доцента^[2]^[3].

За різними даними, в 1971^[2]^[3] або 1972^[4] році в Харківському юридичному інституті захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Цивільноправові проблеми міжколгоспного співробітництва в період будівництва комунізму в СРСР» (рос. Гражданско-правовые проблемы межколхозного сотрудничества в период строительства коммунизма в СССР; офіційні опоненти — доктори юридичних наук, професори О. А. Красавчиков^[ru], В. А. Тархов^[ru] і В. З. Янчук)^[5]. У 1972 році їй було присуджено відповідний науковий ступінь^[1]. Починаючи з 1973 року обіймала посаду професора, а в 1976 році їй було присвоєно це вчене звання^[2]^[3].

Підопригора займалася дослідженням ряду питань приватного права: правозастосування житлового законодавства, сімейне право, міжколгоспні та міжгосподарські підприємства та об'єднання та їх правове становище^[1]^[2]^[3]^[6]. Одночасно з науковою роботою вона займалася підготовкою вчених-правознавців — була науковим керівником для чотирьох кандидатів юридичних наук^[2]^[7] — В. В. Богдана, М. В. Домашенко, І. В. Жилінкової^[ru] і Л. А. Кузьмічової^[6].

Зінаїда Андріївна померла 18 жовтня 1986 року в Харкові^[1].

Бібліографія

За період своєї наукової діяльності Зінаїда Андріївна стала автором 42 і співавтором 25 наукових праць^[2]^[7]. Її основними працями є монографії «Цивільноправові проблеми міжколгоспного співробітництва» (рос. Гражданско-правовые проблемы межколхозного сотрудничества; 1972), «Чинне законодавство про шлюб та сім'ю» (рос. Действующее законодательство о браке и семье; 1972 і 1974; у співавторстві з В. Ф. Масловим і О. А. Пушкіним) і «Правове становище виробничих об'єднань у сільському господарстві» (рос. Правовое положение производственных объединений в сельском хозяйстве; 1979; у співавторстві з В. Ф. Масловим і В. К. Поповим), а також написані колективом авторів підручники «Радянське цивільне право» (рос. Советское гражданское право) у 2-х частинах (ч. 1 — 1977 і ч. 2 — 1978, ч. 1 і ч. 2 — 1983) і «Радянське сімейне право» (рос. Советское семейное право; 1981—1982)^[1]^[2]^[7]^[6].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Сібільов, 2002, с. 542.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Тацій, Кононенко, Тихий, 2013, с. 31.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Тацій, 2014, с. 37.
↑ ^а ^б Панов, 2006, с. 89.
↑ Панов, 2006, с. 85.
↑ ^а ^б ^в Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 266.
↑ ^а ^б ^в Тацій, 2014, с. 38.

Література

Сібільов М. М. Підопригора Зинаїда Андріївна // Юридична енциклопедія / Редкол: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. — Київ : «Юридична думка», 2002. — Т. 4: Н—П. — С. 542. — 736 с.
Підопригора Зинаїда Андріївна // Через півстоліття. Літопис випускників Харківського юридичного інституту 1963 року / В. Я. Тацій, В. І. Кононенко, В. П. Тихий та ін. — Київ : Арт Економі, 2013. — С. 31. — 216 с.
Підопригора Зинаїда Андріївна // Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого / редкол.: В. Я. Тацій (голова) та ін. — Харків : Право, 2014. — С. 37—38. — 192 с.
Підготовка і атестація науково-педагогічних кадрів у Національній юридичній академії України імені / Панов М. І.^[ru] (кер. авт. кол). — Харків : Право, 2006. — 576 с.
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Харків : Право, 2014. — 616 с.