У листопаді полк під командуванням полковника Петра Акулова вів важкі наступальні бої в Києві, відвертаючи на себе значні сили противника. У зв'язку з цим медчастина розташовувалася в передмісті Святошина і поранених доставляли туди. Вранці 6 листопада1943 року група німецьких бомбардувальників завдала бомбового удару по Святошину. Будівля, в якій перебували поранені, загорілася. Командир санітарної роти Микола Копитенков та Феодора Пушина кинулися рятувати поранених. З вогню вона винесла тридцять тяжкопоранених і коли кинулася за останнім, почав руйнуватися будинок. Микола Копитенков виніс її з вогню, але вона померла в нього на руках від сильних опіків і травм.
Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно їй 10 січня1944 року посмертно[1].
У місті Іжевську і в селі Якшур-БодьяУдмуртії встановлені пам'ятники героїні. Її ім'я носить Іжевський медичний коледж, вулиці багатьох населених пунктів Удмуртії.
Вулиця в Святошинському районіКиєва, на якій у будівлі школи (сучасна адреса — вулиця Ореста Васкула, 54) містився госпіталь, де Ф. А. Пушина вчинила подвиг, мала в 1975—2022 роках ім'я Феодори Пушиної. На цій же вулиці розташований сквер її імені[3][4].