Пріап
Покровитель родючості, худоби, фруктів і чоловічих статевих органів
Міфологія	Давньогрецька міфологія
Батько	Діоніс або Гермес
Мати	Афродіта або Хіона
Медіафайли у Вікісховищі

Пріа́п (грец. Πρίαπος, Priapos) — античне божество, син Діоніса (варіанти: Зевса, Адоніса, Гермеса) й Афродіти (варіант: Хіони). Покровитель родючості, худоби, фруктів і чоловічих статевих органів. Традиційно зображався з величезним пенісом.

Переносно Пріап — любострастя, «пріапічний» — хтивий.

Афродіта, будучи дружиною Гефеста, зрадила йому з Аресом, за що Гера покарала її. Син Афродіти Пріап народився з величезним пенісом, який не можна було приховати. Це мало всім нагадувати про розпусту його матері^[1]. За іншою версією, Афродіта, вагітна від Діоніса, зляглася з Адонісом, унаслідок чого Пріап народився з двома фалосами^[2].

У міфах про Гестію згадується як Пріап намагався її зґвалтувати, але навіть віслюк (що був символом хтивості) не дозволив образити богиню, закричавши і скликавши всіх богів на допомогу^[3].

Спочатку був місцевим малоазійським божеством, оскільки за переказом, народився у Лампсаку на Геллеспонті. У післягомерівську добу культ Пріапа поширився по всій Елладі й Італії. Орфіки пов'язували його з містичним Діонісом, Гермесом, Сонцем тощо.

Зображували Пріапа бородатим чоловіком з великим фалосом (як уособлення плодючості), часто у вигляді старого з фалоподібною головою, з овочами на одязі та з кошиком у руках.

Ім'я цього бога дало назву медичному стану — пріапізму. Він полягає в тривалій та болючій ерекції статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом. Також на його честь отримала свою назву група морських безхребетних тварин пріапуліди — за схожість їхнього тіла з ерегованим статевим членом.

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.

• Пріап // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 345.
• Пріапеєва строфа; Пріапеїв вірш // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 424. — ISBN 978-966-439-921-7.

Це незавершена стаття з римської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.