Проті́к^[1], прото́ка^[2] — водотік, що є частиною іншого водотоку, чи сполучує інші водотоки або водойми, і не має властивих річці комплексів руслових утворень.

Виділяють два види протоків:

• частина річкового русла з одного боку від руслового острова чи іншого морфологічного елементу складного річкового русла;
• короткий водотік, що з'єднує між собою водойми: озера чи озеро з річкою, рідше річку з озером або дві річки^[3].

Особливі (і місцеві назви) специфічних протоків: єрик, гірло, воложка (Волга), полой (Північна Двіна), річище (Дніпро), стародоння (Дон).

• Рукав річки
• Амурський протік
• Драгучина
• Протоки

• Проток // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).