Протидронові решітки та сітки (також знані як «мангали») — практика додаткового захисту наземних об'єктів від ударних БПЛА, що набула поширення під час російського вторгнення в Україну (з 2022). Такий захист використовує підхід рознесеної броні та призначений для передчасної детонації або неспрацювання боєприпаса.
В серпні 2021 року стало відомо, що російські танки починають оснащуватись специфічними решітками (прозвані «мангалами»), привареними на баштах.[1] Танки, накопичені росіянами для вторгнення в Україну, також часто мали ці решітки. Їх пов'язували з захистом танка від атак згори, що їх могли завдавати отримані Україною протитанкові ракетні комплекси Javelin та ударні безпілотники Bayraktar TB2.[2][3] Ефективність цих рішень була під сумнівом, до того ж вони заважали екіпажу та збільшували силует танка.[4][5][6]
З початком надзвичайно масового застосування мультикоптерів, що скидають боєприпаси, та дешевих малих баражуючих боєприпасів, як от FPV-дрони та російські «Ланцети» обома сторонами війни, з'явилась потреба захищати військову техніку від подібних засобів. Один такий дрон вартістю від кількох сотень доларів до кількох десятків тисяч доларів може знищити техніку вартістю в мільйони доларів. Тому обидві сторони почали створювати імпровізовані засоби для захисту від БПЛА. Одним із найбільш поширених засобів захисту стали різноманітні сітки та решітки, які можуть зупинити падіння вільнопадного боєприпаса (наприклад, ручної гранати з мультикоптера), спричинити передчасний вибух кумулятивного заряда дрона (для малих боєприпасів це може бути суттєвим) або запобігти його детонації через ушкодження.[7][8][9]
Найпростішим подібним захистом є рабиця, натягнута на гілках або каркасі, що не прикріплена до техніки та встановлюється над вогневою позицією або місцем стоянки. Такий простий захист неодноразово рятував техніку від ушкоджень.[10][11]
Складнішим варіантом є приварювання сіток або решіток безпосередньо до техніки. Наприклад, російські «мангали», які початково передбачались як захист від Javelin і показали себе абсолютно неефективно, виявились цілком дієвими проти малих БПЛА. Пізніше і росіяни, і українці почали активно встановлювати легкі сітки на власну техніку, в тому числі самохідну артилерію, танки та РСЗВ.[12][13][14] Зафіксовано встановлення сіток і на західну техніку, передану Україні, як от на Challenger 2.[15]
Для боротьби з сітками можливе використання дистанційного підриву кумулятивного заряду. Наприклад, у листопаді 2023 року стало відомо про застосування росіянами «Ланцетів» з лідаром.[16]
У квітні 2024 року росіяни почали використовувати танки з масивними надбудовами, що закривали їх практично повністю згори та з боків. Деякі були обладнані засобами РЕБ та/або протимінними тралами.[17][18][19] В медіа ці танки прозвали «танками-сараями», «цар-танками», «танками-черепахами» та іншими жартівливими прізвиськами.[⇨]
За досвідом російсько-української війни протидронові «мангали» набули поширення в інших країнах. Так, їх використовували на танках «Меркава» ізраїльські війська в ході війни між Ізраїлем і Хамасом.[20][21] Також подібні рішення було помічено на індійській[22] і китайській[23] військовій техніці.
