Проспект Хіміків (Сіверськодонецьк)

Проспект Хіміків
Сіверськодонецьк
В районі міського палацу культури
В районі міського палацу культури
В районі міського палацу культури
Колишні назви
Комсомольський проспект
радянського періоду (українською)Комсомольський проспект
радянського періоду (російською)Комсомольський проспект
Загальні відомості
Протяжність2 710 м
Координати початку48°56′34.77″ пн. ш. 38°28′44.22″ сх. д. / 48.9429917° пн. ш. 38.4789500° сх. д. / 48.9429917; 38.4789500
Координати48°57′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 48.950° пн. ш. 38.483° сх. д. / 48.950; 38.483
Координати кінця48°57′06.59″ пн. ш. 38°30′28.55″ сх. д. / 48.9518306° пн. ш. 38.5079306° сх. д. / 48.9518306; 38.5079306
Транспорт
ТролейбусиМаршрути № 1, 2, 5
Маршрутні таксіМаршрути № 1, 2, 5, 8, 18А, 18Б, 102/12
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиПТУ № 53, Музичне училище ім. Прокоф'єва, музична школа № 1, Середні школа № 1 і 5
Заклади культуриМіський палац культури, відділення всесвітньої єврейської агенції «Сохнут»
Поштові відділення3-тє відділення
Забудоваодноповерхова, багатоповерхова
КомерціяЦентральний міський ринок
ПідприємстваУправління «Дорбуд», залізничні каси
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Хіміків у Вікісховищі

Проспе́кт Хі́міків — проспект у Сіверськодонецьку, одна з центральних магістралей міста. Довжина 2 710 метрів. Починається від вулиці Пивоварова, перетинає вулиці Богдана Ліщини, Партизанську, Танкістів, Травневу, Центральний проспект, вулиці Миколи Амосова, Донецьку, Лісну, Лисичанську. Закінчується міським автовокзалом. У нього впираються вулиці Юності і Єгорова. Забудована багатоповерховими житловими будинками, крім ділянки між вулицями Донецькою і Лисичанською.

Попередні назви — вулиця Польова, потім — Проспе́кт Комсомольский.

Історія

60-ті роки були свідками появи в Сіверськодонецьку проспекту Хіміків. Був час, коли вулиця Польова була окраїною міста. Але незабаром вона стала такою ж популярною, як і вулиця Леніна (нині бульвар Незалежності України) — і з тієї, і з іншої сєвєродончани йшли на роботу на хімкомбінат. Тому молодь активно взялася за облаштування Польової: завозили чорнозем, висаджували дерева, квіти… Наприкінці 60-х років вулицю польову перейменували на Комсомольський проспект — адже молодь вклала в цю вулицю свої сили та любов, крім того, середній вік мешканців Сіверськодонецька (тоді Сєвєродонецьк) в ту пору був «комсомольським» — 28 років. Спочатку проспект був дуже схожий на вулицю Леніна: тут теж дві смуги автомобільної дороги були розділені пішохідною алеєю. Але після відкриття в 1978 році тролейбусних маршрутів проспект розширили, і він став таким, яким є і сьогодні.

Згодом вулицю Хіміків перейменували на Пивоварова, а у 1996 році Комсомольський проспект на проспект Хіміків.

Галерея