PROFILPELAJAR.COM

**Провулок Тараса Шевченка, 8-Б**
Провулок Тараса Шевченка, 8-Б
	50°27′04″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.451069444444° пн. ш. 30.519908333333° сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури та містобудування
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	цегляний стиль
Архітектор	Трахтенберг Абрам Давидович
Будівництво	1905 — 1907
Адреса	провулок Шевченка, 8-Б.
	Провулок Тараса Шевченка, 8-Б у Вікісховищі

Буди́нок у прову́лку Шевче́нка, 8-Б — один із київських прибуткових будинків архітектора Абрама Трахтенберга.

За визначенням дослідників, будівля відіграє роль важливого архітектурного акценту в оформленні вуличного простору. Пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення^[1].

Будівництво і використання будівлі

На початку ХІХ сторіччя ділянки № 8-А і № 8-Б складала одне ціле. Господарем садиби був колезький секретар, чиновник 14-го класу Іван Житницький. 1835 року збудували дерев'яний одноповерховий будинок (№ 8-А). У ньому з весни 1846 року до свого арешту — 5 квітня 1847 року мешкав Тарас Шевченко. Згодом тут облаштували Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка.

1900 року син померлого Івана Житницького продав половину садиби інженеру шляхів сполучення А. Тільтіну. Новий власник на виокремленій ділянці № 8-Б спорудив за проєктом архітектора Абрама Трахтенберга цегляний будинок.

У 1905—1906 роках спорудили тильну секцію, а в 1906—1907 — фасадну.

У 1922 році будівлю націоналізували більшовики.

У новітню добу в будинку провели капітальний ремонт і надбудували два поверхи.

Будівлю займає приватний готель «Senator Appartments»^[1].

Архітектура

Будинок розташований на вигині провулку Шевченка і завершує перспективу Малопідвальної вулиці^[1].

П'ятиповерхова, цегляна, Т-подібна у плані, двосекційна споруда має бляшаний двосхилий дах і пласкі перекриття. У фасадній секції розміщено по три квартири на поверсі, у тильній — по дві.

Оформлена у цегляному стилі з поєднанням неоготичних елементів, так само змодельованих у цеглі.

Композиція фасаду асиметрична. Вхідна група приміщень виділена розкріповкою з високим щипцем. Вікна п'ятого поверху прикрашені тондо і до ремонту — рустованими архівольтами. Над сходовою кліткою — призматичний ліхтар.

Фасад збагачений декоративним цегляним муруванням у вигляді рустування, аркатур і геральдичних фігур. Два верхні поверхи оздоблені лізенами зі стрілчастими нішами в імпостах.

Тильний фасад декоровано скромно^[1].