«Пригоди Тінтіна: „Таємниця Єдинорога“» (англ.«The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn») — фільм режисераСтівена Спілберга, знятий у форматі 3D за допомогою методу motion capture (з англ. захоплення руху). Прем'єра стрічки відбулася у Бельгії22 жовтня. В українському прокаті «Пригоди Тінтіна» вийшли 3 листопада2011 року.
Головний герой — молодий газетний репортер Тінтін. Завдяки своїй професії він подорожує в усьому світі і стає учасником захопливих пригод.
Одного разу після низки загадкових подій в руки Тінтіна потрапляє старовинний манускрипт, складений предком його друга — капітаном Геддоком. Тінтін відразу вирушає на пошуки скарбів, нібито захованих на затонулому фрегаті «Єдиноріг».
Музичне оформлення фільму надав відомий американський композитор Джон Вільямс — п'ятикратний лауреат премії «Оскар», який написав музику до «Зоряних війн», «Гаррі Поттера» та багатьох інших стрічок. Разом зі Стівеном Спілбергом Джон Вільямс працює вже не вперше: він написав музику до більшості фільмів, знятих режисером, включаючи всі 4 серії саги про американського археологаІндіану Джонса.
У європейських країнах альбом вийшов наприкінці жовтня 2011 року. У США саундтрек офіційно надійшов до продажу 21 грудня того ж року. Це було зроблено, аби його видання збіглося з прем'єрою мультфільму в Америці[2].
#
Назва
Тривалість
1.
«The Adventures of Tintin»
3:04
2.
«Snowy's Theme»
2:10
3.
«The Secret of the Scrolls»
3:15
4.
«Introducing the Thompsons, and Snowy's Chase»
4:09
5.
«Marlinspike Hall»
3:59
6.
«Escape From the Karaboudjan»
3:21
7.
«Sir Francis and the Unicorn»
5:06
8.
«Captain Haddock Takes the Oars»
2:19
9.
«Red Rackham’s Curse and the Treasure»
6:11
10.
«Capturing Mr. Silk»
2:59
11.
«The Flight to Bagghar»
3:35
12.
«The Milanese Nightingale»
1:30
13.
«Presenting Bianca Castafiore»
3:28
14.
«The Pursuit of the Falcon»
5:44
15.
«The Captain's Counsel»
2:11
16.
«The Clash of the Cranes»
3:49
17.
«The Return to Marlinspike Hall and Finale»
5:51
18.
«The Adventure Continues»
2:58
Історія створення
Задум
Тінтін і його вічний супутник Мілу (Сніжок). Малюнок Ерже
Спілберга занепокоїла не стільки критика свого фільму, а незнайоме йому слово «Tintin». Цікавості заради режисер замовив собі декілька альбомів коміксів без перекладу французькою мовою, а потім ще й дістав англійські видання. Комікси справили на нього велике позитивне враження — проглянувши їх, Спілберг надзвичайно зацікавився як сюжетними лініями творів, так і оригінальністю образу самого журналіста Тінтіна, який задовго до виникнення Індіани Джонса вже встиг здійснити великі археологічні відкриття, розкрити купу злочинів і здійснити ряд навколосвітніх подорожей.
У творах про юного бельгійського журналіста поєдналися різні жанри — від детектива і криміналістики до комедії і звичайної підліткової літератури, не кажучи вже про згадану вище археологію і велику фантастичність деяких його пригод. До середини XX ст. для багатьох франкомовних читачів ім'я Тінтіна стало синонімом справжнього шукача пригод.
Стівен Спілберг вирішив у майбутньому зняти стрічку про Тінтіна, для чого він подзвонив Ерже. Художник уважно вислухав режисера, похвалив його фільми й врешті погодився на пропозицію Спілберга. Однак права на екранізацію коміксів про Тінтіна режисер придбав у 1983 році, вже після смерті Ерже[3]. Майже через 20 років строк на права скінчився і Спілбергу довелося вдруге їх купити, тільки тепер вже на всі комікси Ерже.
У 1980-их режисер намагався зняти стрічку про Тінтіна, готував сценарій, але нічого не вийшло. Як він згадував у одному зі своїх інтерв'ю:
Однією з причин, через яку я не став робити цей фільм на початку вісімдесятих, було моє небажання вдягати акторів у ці костюми, будувати неймовірно стилізовані декорації і ставити картину, світ якої ніколи не стане реальним в очах глядача[4]
У 2008 році Стівен Спілберг побував на зніманні стрічки Джеймса Кемерона«Аватар». Його надзвичайно зацікавила технологія захоплення руху. Він зрозумів, що саме завдяки цьому методу можна втілити в життя давню мрію — показати Тінтіна на великому екрані.
Знімання
«Кожен людський персонаж, представлений у Тінтіні, — це актор, що грає — дає емоційні вирази, зловісні гримаси абощо — і все це ми бачимо крізь певний цифровий макіяж. Ми бачимо, як герої Ерже набувають реальних форм, втілюються у живих людей, виявляючи свої почуття й оголюючи душі»Стівен Спілберг[5]
Знімання стрічки повинно було розпочатися у тому ж 2008 році, але вже на стадії підготовки виникли фінансові труднощі: Universal Studios відмовилася від співробітництва з кінокомпанією Paramount Pictures, тому що остання профінансувала картину лише на суму 30 млн доларів. В результаті прем'єра фільму була перенесена з 2010 на 2011 рік, а Томас Сангстер, британський актор, який повинен був зіграти головну роль — Тінтіна, відмовився від подальшої участі у проєкті[6].
