Подільське церковне історико-археологічне товариство (до 1890 року — Комітет для історико-статистичного опису Подільської єпархії, до 1903 року — Подільський єпархіальний історико-статистичний комітет) — церковно-наукова інституція, яка була створена при єпархіальному управлінні на базі Кам'янець-Подільської духовної семінарії і об'єднувала істориків та краєзнавців. Існувало в 1865—1920 роках. З 1890 року при товаристві (комітеті) функціонувало давньосховище (історико-етнографічний музей), етнографічна колекція якого 1909 становила понад 7,6 тис. одиниць зберігання. Зусиллями товариства на межі 19—20 ст. була зібрана і збережена для історії унікальна колекція метричних книг церков Поділля 18 — початку 19 ст. (понад 1,5 тис. одиниць зберігання). Товариство видавало свої «Труды» (вип. 1—12, 1876—1916, за редакцією М. Яворовського та Ю. Сіцінського), в яких друкувало документи й наукові дослідження щодо історії православної та унійної церков на Поділлі, історії цехів, історико-статистичні описи церковних парафій (вип. 9, 1901 увінчав собою більш ніж трирічну титанічну працю членів товариства над укладанням безцінних у краєзнавчому відношенні описів усіх парафій Подільської губернії) тощо. Діяльними членами товариства були П. Вікул, М. Доронович, О. Неселовський, М. Орловський, О. Прусевич, М. Симашкевич, Ю. Сіцінський, М. Яворовський та ін.
Джерела та література