Подборський Іван Іванович
Іван Подборський, 1900-ті.
Народився	1881
Помер	21 серпня 1919(1919-08-21)  Київ, Українська СРР  ·розстріл
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія  УНР
Діяльність	спортсмен
Alma mater	Імператорський університет Святого Володимира
Медіафайли у Вікісховищі

Іван Іванович Подборський (1881 — 21 серпня 1919, Київ) — спортсмен-автомобіліст Київського яхтклубу, активний діяч розвитку спортивного руху в Києві початку ХХ ст. Жертва Червоного терору.

Народився 1881 року в дворянській родині. Випускник університету Святого Володимира.

Активно займався спортом й брав участь в організації спортивних заходів у Києві: веслування й вітрильники в яхт-клубі на Дніпрі, легка атлетика та автомобільна справа. Викладав предмет «автомобілізм» у Олександрівському ремісничому училищі та у першій нормальній школі шоферів В. В. Пермінова, що містилася на Жилянській, № 34^[1].

Влітку 1910 року відбулися грандіозні автомобільні перегони за маршрутом Петербург—Київ—Москва—Петербург. Іван Підборський взяв два призи, розвинувши в заїздах швидкість 133 версти на годину, тобто 142 км/год на автомобілі французької фірми «Berliet»^[1]. 1910 року переміг у перегонах за маршрутом Київ-Святошин по Брест-Литовському шосе на автомобілі Mercedes, який розвинув 145 км/год. Це досягнення було побите лише 1938 року. Друге місце в перегонах посів Федір Терещенко на Austro Daimler^[2].

19 серпня 1919 року, під час більшовицької окупації Києва, був зупинений з автомобілем на Печерську, ув'язнений у будинку 5-ї гімназії. Розстріляний 21 серпня 1919 року в Аносовському саду. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, могила без напису^[3]).

• Л. Проценко, Ю. Костенко. Іван Іванович Підборський // Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. Видання друге, виправлене й доповнене. — Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник. — «Інтерграфік», 2001. — С. 15. — («Некрополі України») — ISBN 966-532-012-2.