1468 року вперше згадується православна церква в селі[2]. У XVIII столітті в селі зведено дерев'яну дзвіницю[4]. У 1779—1788 роках біля неї побудовано греко-католицьку церкву[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 700 вірян[4].
15-20 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села 36 українців, внаслідок чого в ньому залишилося 414 поляків, 1 українська родина та декілька змішаних родин[3].
У 1960-х роках місцеву українську церкву переведено на римо-католицтво (за деякими даними знесено в 1968 році)[4].
За тим ж переписом 1921 року на сусідньому однодоменному фільварку було 3 будинки та 31 житель (27 римо-католиків поляків та 4 православних українці)[6].
У 1943 році в селі проживало 579 українців і 132 поляки[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
_COA.svg)
