Плакодонти сягали 1-2 м, зрідка до 3 м завдовжки. Тіло мало обтічну і веретеноподібну форму. Голова маленька. У деяких видів тулуб був захищений дуже важким кістковим покривом. Плакодонти мали короткі ноги і довгий плоский хвіст. Лапи мали перетинки між пальцями. Вони не були здатні швидко й добре плавати.
Їхня назва з латини перекладається як «плоскі зуби», бо на задній стінці пащі містилися великі плоскі зуби, які допомагали перемелювати молюсків і ракоподібних, якими плакодонти харчувалися. На передній стінці пащі були гострі як леза зуби, з допомогою яких вони видобували здобич із валунів і скель. Лише Henodus мав зуби схожі на китовий вус, які призначені для фільтрування планктону.
Ранньотріасові форми, такі як Placodus, ззовні були схожими на сучасних морських ігуан. У цей період їх розмір, ймовірно, був достатнім для того, щоб уникнути нападів основних морських хижаків того часу — акул. Згодом у морях з'явилися серйозніші хижаки — іхтіозаври і нотозаври, тому у плакодонтів для захисту від хижаків утворилися на спинах кісткові пластинки. У пізніших форм (Henodus, Placochelys) ці пластини настільки зрослися, що ці рептилії стали схожими на сучасних морських черепах.
↑De Miguel Chaves, Carlos; Ortega, Francisco; Pérez-García, Adán (2018). A new placodont from the Upper Triassic of Spain provides new insights on the acquisition of the specialized skull of Henodontidae. Papers in Palaeontology. 4 (4): 567—576. doi:10.1002/spp2.1218.
↑Neenan, J. M.; Klein, N.; Scheyer, T. M. (2013). European origin of placodont marine reptiles and the evolution of crushing dentition in Placodontia. Nature Communications. 4: 1621. doi:10.1038/ncomms2633.
