Адам Захарович Петушков
Народження	22 квітня 1918(1918-04-22) Федотова Буда, Могильовська область
Смерть	25 липня 1976(1976-07-25) (58 років) Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Країна	СРСР
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1940—1969
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди
Петушков Адам Захарович у Вікісховищі

Адам Захарович Петушков (22 квітня 1918, Федотова Буда — 25 липня 1976, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир танкового взводу 166-го окремого інженерно-танкового полку 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, старший лейтенант.

Народився 22 квітня 1918 року в селі Федотова Буда (нині Климовицького району Могильовської області Білорусі) в селянській родині. Білорус. Член КПРС з 1944 року. Закінчив Рогачевське педагогічне училище. Працював учителем.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив Пушкінське танкове училище. У боях радянсько-німецької війни з жовтня 1943 року. Воював на 1-му Українському фронті.

3 листопада 1943 року танковий взвод 166-го окремого інженерно-танкового полку під командуванням старшого лейтенанта А. З. Петушкова при прориві оборони противника виконав проходи для танків в мінних полях на північний захід від Києва. 4 листопада 1943 року, діючи в передовому загоні, першим увірвався в село Святошино (нині в межі міста Києва). 6 листопада 1943 року танковий взвод старшого лейтенанта А. З. Петушкова увірвався на північну околицю села Глевахи Васильківського району Київської області, підбив штурмову гармату. Переслідуючи відступаючого ворога, вогнем і гусеницями знищив багато ворожої живої сили і техніки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при звільненні Києва від німецько-фашистських загарбників старшому лейтенанту Адаму Захаровичу Петушкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2235)^[1].

У 1947 році закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ. З 1969 року полковник А. З. Петушков — в запасі. Жив і працював у Києві. Помер 25 липня 1976 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.

• Герои Советского Союза — могилевчане. Минск, 1965
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
• Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984
• Петушков Адам Захарович. // Сайт «Герои страны» (рос.).