Отримав добру підготовку вдома, покращену закордонним навчанням. Станіслав Оріховський, характеризуючи польський сенат у своїй праці «Oratio in funere Sigismundi Jagellonis» 1548 року, називав його та Брудзевського (пол.J. Brudzewski) «двома зірками» в його складі, які виблискували знаннями з філософії та наук.[2]
8 вересня 1514 року під час війни з Московією брав участь у битві під Оршею як придворний короля. Після битви король Сигізмунд І Старий вислав його 18 жовтня з 8-ма полоненими московитами до брата — короля Угорщини Владислава. Був радником королеви Бони, потім — її сина Сиґізмунда ІІ Авґуста. З 1527 року часто брав участь в комісіях для розмежування приватних та суспільних володінь. Надав певні послуги королеві Боні під час її суперечки з Б. Казановским. Взамін отримував посади за сприяння королеви.
З 1527 року був каштеляном холмським. У жовтні 1535 був призначений каштеляном бєцьким, через один місяць віслицьким. З 1537 р. був призначений на посаду воєводи люблінського, на якій перебував до 1545 року, коли після смерті Станіслава Одровонжа був призначений воєводою руським 15 квітня 1545. Також був старостоюрадомським (30 квітня 1532 року взяв його у державлення за 2500 злотих, мав до смерті) і казимирським. У 1551—1552 роках брав участь у придушенні антипольських повстань у Прусії.[3]
↑Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 16.
↑Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 17.
Джерела
Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 15—17. (пол.)
.svg){kind=small}