Петра-ту-Роміу

34°39′49″ пн. ш. 32°37′37″ сх. д. / 34.663517° пн. ш. 32.62697° сх. д. / 34.663517; 32.62697

Петра-ту-Роміу позаду, попереду — Сарацинська скеля
Скеля Афродіти (грудень 2021)
Берег Петра-ту-Роміу

Петра-ту-Роміу (грец. Πέτρα του Ρωμιού, латиніз.Pétra tou Romioú[1] букв. "Скеля Ромеїв", тобто східноримські[en] або візантійські[3], або "Скеля греків") неофіційно Скеля Афродіти, англ. Aphrodite's Rock) — морський кекур (скеля) у місті Пафосі (Кіпр) біля села Куклія. Поєднання краси місцевості вважається в грецькій міфології Батьківщиною богині Афродіти, що приваблює туристів[4]. Через своє стародавнє релігійне значення та архітектуру Куклія була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом із Пафосом та Гробницями царів у 1980 році[5].

Незважаючи на популярність у туристів, море в околицях Петра-ту-Роміу є небезпечним для плавання, а на саму скелю підійматися заборонено місцевою владою. Проте неподалік розташовано ресторан, туристичний павільйон і курорт «Пагорби Афродіти».

Легенда

Згідно з однією легендою скеля є місцем народження богині кохання Афродіти[1]. У міфології Гея (богиня землі) переконала одного зі своїх синів Кроноса оскопити його ж батька Урана (небо). З насіння і крові обрізаного Кроносом Урана, що потрапило в море і утворило білосніжну піну, народилася Афродіта біля острова Кіфера[6] (звідси прізвисько «пінородженна»; докладніше див. «Афродіта Анадіомена»). Вітерець приніс її на острів Кіпр (чи вона сама припливла туди, оскільки їй не сподобалася Кіфера), де вона вийшла з морських хвиль, та її зустріли Ори.

Інша легенда пов'язує це місце з назвою «Ахні», місцевим пляжем, на якому ахейці висадилися по поверненню з Трої[4].

Сучасна назва Петра-ту-Роміу (скеля ромеїв) відноситься до легендарного візантійського героя Дігеніс Акріта. Він був наполовину грек (ромей), а наполовину араб[2], через це виникло його ім'я «Дігеніс» (двічі народжений). Згідно з легендою Дігеніс скинув з гір Троодосу скелю в бік сарацинів, котрі напали на острів[7]. Тому розташована поруч з Петра-ту-Роміу скеля зветься «Сарацинська скеля».

Примітки

  1. а б The Story of Aphrodite’s Rock (PDF). The University of Arizona Center for Middle Eastern Studies. Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
  2. а б Deligatos, Virginia A. (2008). The worldview of women in demotic historic, akritic and epic poetry of the late Byzantine Period (9th century to 1453) [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (MA thesis). University of Johannesburg. Retrieved 19 September 2013. (англ.)
  3. Греки після 212 н.е називали себе Ῥωμαῖοι (Romaioi) або Ῥωμιοί (Romioi), тобто римляни, оскільки практично всі греки були римськими громадянами[2].
  4. а б Petra tou romiou. http://www.thanasistavern.com/. Thanasis Tavern at Kouklia. Архів оригіналу за 12.12.2013. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
  5. Paphos. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
  6. Гесиод. Теогония 189—194 (рос.)
  7. Paphos Aphrodite Rock. http://www.paphos26.com/. Paphos26. 2006. Архів оригіналу за 06.06.2013. Процитовано 06.12.2013.