Петар Зринський
Petar Zrinski
Петар Зринський на гравюрі Еліаса Відеманна (Elias Widemann), 1650
Народився	6 червня 1621(1621-06-06) Врбовец, Загребська жупанія, Хорватське королівство
Помер	30 квітня 1671(1671-04-30) (49 років) Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія[1] ·обезголовлення
Поховання	Загребський собор
Громадянство	Священна Римська імперія
Національність	хорват
Діяльність	політик
Відомий завдяки	участь в антигабсбурзькій змові (1670)
Знання мов	латина і хорватська[2][3]
Титул	бан Хорватії
Посада	Бан Хорватіїd[4]
Партія	політик до появи політичних партійd
Конфесія	Католицтво
Рід	Зринські
Батько	Juraj V Zrinskid
Брати, сестри	Міклош Зріньї
У шлюбі з	Катарина Зринська
Діти	Іван Антун Зринськийd і Ілона Зріні
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Петар Зринський (хорв. Petar Zrinski, 6 червня 1621, Врбовец, Хорватія — 30 квітня 1671, Вінер-Нойштадт, Австрія) — хорватський політик і громадський діяч. Бан Хорватії у 1664—71 роках. Належав до одного з найвпливовіших і шляхетних хорватських дворянських родів — Зринських. Страчений за участь в антигабсбурзькій змові (1670).

Народився у Врбовці. Його батько в 1622—26 роках був баном Хорватії, він загинув коли Петру було 5 років.

У 1647—64 роках баном Хорватії був старший брат Петра Нікола Зринський. Після того, як той у 1664 році загинув на полюванні, Петро в свою чергу став баном Хорватії.

Представники двох найшляхетніших найзаможніших дворянських родів Хорватії Зринські і Франкопани часто укладали шлюби між собою, не став виключенням і Петар, одружившись із Анною-Катариною Франкопан, зведеною сестрою Франа Крста Франкопана. Резиденцією Петара Зринського був фамільний замок у Чаковці.

Брати Зринські і Фран Крсто Франкопан були головними організаторами змови Зринських-Франкопана, спрямованої проти Габсбургів, у володіння яких входила тоді Хорватія. Після загибелі Ніколи Зринського основну діяльність з секретних переговорів з іноземними державами в надії на допомогу у змові здійснювали Петар Зринський і Фран Крсто Франкопан. Іноземну підтримку отримати не вдалося, як і не вдалося підняти повстання у самій Хорватії, а плани змовників стали відомими при імператорському дворі. Бачачи, що змова приречена на невдачу, Петар Зринський і Фран Крсто Франкопан прибули до Відня, щоб добровільно постати перед судом. Обидва були взяті під варту і після тривалого процесу у справі про державну зраду обом було винесено смертний вирок. Зринський і Франкопан були страчені у спосіб відрубування голови 30 квітня 1671 року у Вінер-Нойштадті (Австрія).

З розпадом Австро-Угорщини після завершення першої світової війни рештки Петра Зринського і Франа Крста Франкопана були перенесені в крипту Загребського собору.

У сучасній незалежній Хорватії Петар Зринський, як і Фран Крсто Франкопан, вшановуються як герої боротьби за свободу Хорватії.

Портрети Петра Зринського і Франа Франкопана були на аверсі купюри в 5 кун (нині виведена з обігу).

• Змова Зринських — Франкопана

• Фрейдзон, В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики. — Санкт-Петербург : «Алетейя», 2001. — 318 с. — ISBN 5-89329-384-3.(рос.)
• Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян» (рос.)
• Хорватская литература [Архівовано 18 липня 2010 у Wayback Machine.]. // История всемирной литературы: В 8 томах. / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. (рос.)