Пентани

Пента́ни — насичені ациклічні вуглеводні С5Н12. Безбарвні рідини. Складова частина нафт, сланцевих смол тощо. Органічні розчинники.

Структурна формула н-пентану

    H   H   H   H   H
    |   |   |   |   |
H - C - C - C - C - C - H
    |   |   |   |   |
    H   H   H   H   H

Пікоскопічне зображення та модель

Пікоскопічне зображення молекули пентану та її анімація. [1].

Пікоскопічне зображення молекули н-пентану[2] (роздільна здатність 10 пікометрів), отримане шляхом денситометрії електронної хмарки [3]. На зображенні видно всі п'ять атомів вуглецю з відповідною просторовою геометрією. Атомів водню на пікоскопічному зображенні [1] нема тому, що іонний зв'язок, це повна передача електрона від одного атома до іншого з утворенням іона. Іоном атома водню є протон. Тобто, іон водню повністю позбавлений електронної хмарки на що вказує список ступенів окислення хімічних елементів заснований на таблиці Грінвуда. [4], що й передає пряме пікоскопічне зображення та анімація. Практичним підтвердженням цього факту є ступінь окиснення, яка при хімічній взаємодії атомів водню завжди дорівнює +1. Схематично це має такий вигляд: C + 1e- = C-; H — 1e- = H+. В результаті у водню зникає електронна хмарка і залишається лише ядро атому.

Ізомери та їх властивості

Пентан, як і бутан, має ізомери:

Назва ізомеру нормальний пентан
(н-пентан)		 ізопентан неопентан
Структурна формула CH3—(CH2)3—CH3 (CH3)2—CH—CH2—CH3 C—(CH3)4
Мал. структури
tкип, °С 36,07 27,85 9,50
tпл, °С −129,72 −159,7 −16,55
Густина при 20 °С, г/см3 0,6260 0,6197 0,5910

Пентан трапляється у вигляді невеликої домішки в природних вуглеводневих газах; частка його зазвичай не перевищує 2 об. %, за винятком газів, пов'язаних із нафтовими покладами, де частка пентану може досягати 10 об. %.

Ізопентан є складовою газового бензину.

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б Kucherov, O.P.; Lavrovsky, S.E. (2022). Visible atom (PDF). Information technology and special security. 8 (1): 29—62. ISSN 2414-5947.
  2. ↑ Кучеров, А.П.; Лавровский, С.Е. (2018). Пикоскопия - прямая визуализация молекул (PDF). Інформаційні технології та спеціальна безпека (№ 4): 12—41. ISSN 2414-5947.(рос.)
  3. ↑ Kucherov O. P. , A. D. Rud A. D. (2018). Direct visualization of individual molecules in molecular crystals by electron cloud densitometry. Molecular Crystals and Liquid Crystals. 1 (10): 40—47. doi:10.1080/15421406.2019.1578510. (англ.)
  4. ↑ Greenwood, Norman N.; Earnshaw, A. Chemistry of the. — 2-е изд. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — С. 28. — ISBN 0080379419.

Література