Пауль Гелінг фон Ланценауер
нім. Paul Haehling von Lanzenauer
Народився	28 лютого 1896(1896-02-28)[1]  Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	8 лютого 1943(1943-02-08)[1] (46 років)  Шемберг, Кальв, Карлсруе, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецький Райх
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди

Пауль Гелінг фон Ланценауер (нім. Paul Haehling von Lanzenauer; 28 лютого 1896, Шарлоттенбург — 8 лютого 1943, Шемберг) — німецький військовий діяч, генерал-майор вермахту.

Представник знатного роду.15 вересня 1915 року вступив добровольцем в 109-й (1-го Баденський) Лейб-гренадерський полк. Учасник Першої світової війни. Після війни демобілізований і в 1920 році вступив в поліцію в Карлсруе. В 1924 році призначений в міністерство внутрішніх справ Бадена. У 1934 році вступив в рейхсвер. З 30 листопада 1940 року — командир навчального полку особливого призначення (згодом — з'єднання особливого призначення) вермахту «Бранденбург-800», який знаходився в підпорядкуванні абверу і виконував диверсійно-розвідувальні завдання. Помер від хвороби у військовому госпіталі. Похований в Баден-Бадені.

Був одружений з Гедвіг Альбрехт (1898–1997). 28 червня 1928 року в пари народився син, майбутній юрист, історик і письменник Райнер Гелінг фон Ланценауер.

• Фанен-юнкер (15 вересня 1915)
• Фенріх (1 березня 1916)
• Лейтенант (27 січня 1917)
• Лейтенант поліції (14 лютого 1920)
• Оберлейтенант запасу (9 квітня 1920)
• Гауптман поліції (1 липня 1924)
• Гауптман (15 жовтня 1935)
• Майор (1 жовтня 1936)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1940)
• Оберст (1 березня 1942)
• Генерал-майор (20 квітня 1943, посмертно)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, хрест Заслуг
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 22-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест з мечами

• Reiner Haehling von Lanzenauer: Düstere Nacht, hellichter Tag, Erinnerungen aus dem 20. Jahrhundert, Karlsruhe 1996

1. ↑ ^{а б в} Deutsche Nationalbibliothek Record #116360518 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578