Парова вантажівка — паровий автомобіль для перевезення вантажів. Ця, найраніша форма вантажівки поділяється на два основних типи: «Overtype» (зовнішнього типу) і «Undertype» (внутрішнього типу) — відмінність полягає в розташуванні двигуна відносно котла. Виробники були схильні концентруватися на одній або іншій формі.

Парові вантажівки були поширеною формою вантажного транспорту для комерційних перевезень на початку XX століття, хоча вони значною мірою були унікально британським явищем, з дуже невеликою кількістю виробників за межами Великої Британії. Внаслідок конкуренції з автомобілями з ДВС та через несприятливе для парового транспорту законодавство, дуже мало з них залишилися в комерційному використанні після Другої світової війни. Хоча більшість парових вантажівок утилізовано, проте значну кількість збережено в робочому стані і їх можна побачити на так званих «парових ярмарках», особливо у Великій Британії.

Перші комерційні парові вантажівки з'явилися приблизно в 1890 році. Хоча паровий транспорт був популярний у Великій Британії від другої половини XIX століття спочатку це були лише трохи модернізовані парові трактори або локомобілі, але потім їх стали розробляти саме як вантажівки. Компанії Thornycroft^[en] і Leyland Motors почали виробництво в 1896 році і Sentinel^[en] у 1906 році.

У машинах типу overtype — парова машина розташована безпосередньо на котлі і така вантажівка нагадує звичайний паротяг, але на безрейковому ходу. Схожі за формою і конструкцією локомобілі використовували як тягачів від кінця XIX століття.

Вантажівки типу overtype поділяють на дві основні групи:

• вантажівки без коробки передач;
• вантажівки з коробкою передач.

У машинах типу undertype — парова машина змонтована окремо від парового котла на шасі. Така машина схожа на звичайну важку вантажівку.

Вантажівки типу undertype поділяють на три основні групи:

• вантажівки з тихохідними але «сильними» паровими машинами з ланцюговою передачею крутного моменту на вісь;
• вантажівки з менш потужними, але швидкохідними паровими машинами, обладнаними коробкою передач і ланцюговою передачею на ведучу вісь;
• вантажівки зі швидкохідними паровими машинами і карданною передачею.

Також ознаками різної класифікації є:

• кількість осей: дві, три або чотири;

• тип парового котла: горизонтальний, вертикальний, паровозний, прямоточний, високого або низького тиску, з живленням рідким або твердим паливом тощо;

• тип парової машини: вертикальна, горизонтальна, V — подібна, дво- або багатоциліндрова, золотникова або клапанна; з простим розширенням або багатократним (типу компаунд), що працює з конденсацією чи з випуском пари в атмосферу, простої або подвійної дії тощо.

Всього існувало майже 160 виробників парових вантажівок. Багато виробників локомобілів також випускали варіанти парових вантажівок, але деякі фірми спеціалізувалися на них.

• Компанія John I. Thornycroft & Company була відомою морською інженерної компанією, яка успішно породила компанію Steam Carriage and Wagon для виробництва автомобільних транспортних засобів з паровим двигуном. Вони постачали парові вантажівки в британську армію, комерційні парові вантажівки і фургони, парові автомобілі (протягом декількох років), а також автобуси — перший в Лондоні комерційно успішний автобус, був двоповерховим паровим автобусом Thornycroft.

До виробників, що спеціалізувалися на випуску парових автомобілів, належали такі компанії:

• Bristol Wagon & Carriage Works^[en] випускала парові вантажівки від 1904 до 1908 року.
• Фоден.

• Leyland Steam Motor Co. — заснована в 1896—1907 роках, потім стала називатися Leyland Motors Ltd (випускала локомобілі до 1926 року).

• Mann's Patent Steam Cart and Wagon Company.
• Sentinel Waggon Works.
• Sheppee — британська компанія, також випускала парові автомобілі (недовго).
• Steam Carriage and Wagon Company (пізніше, Thornycroft), Бесінгсток^[en]

• Yorkshire Patent Steam Wagon Co.^[en]

Поза Великою Британією:

• Hanomag (Ханомаг), Німеччина
• Henschel-Werke (Хеншель), Німеччина

• Паровий танк
• НАМИ-012
• Газогенераторний автомобіль