PROFILPELAJAR.COM

Парнико́вий газ (англ. greenhouse gas) — гази в атмосфері планети, що здатні поглинати теплове випромінювання поверхні планети і хмар (інфрачервона радіація) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.

До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться:

пари води (H₂O),
вуглекислий газ (CO₂),
закис азоту (N₂O),
метан (CH₄),
озон (O₃),
фторовані гази (F-гази): хлорфторвуглеводні, гідрофторвуглеводні, перфторвуглеводні, гексафторид сірки (SF₆), трифторид азоту (NF₃).^[1]

Найбільшу роль у надмірному парниковому ефекті на Землі відіграє водяна пара, вміст якої в атмосфері становить близько 1 % за об'ємом^[2] і вуглекислий газ (діоксид вуглецю чи CO₂). Концентрація водяної пари безпосередньо не залежить від людської діяльності та змінюється залежно від регіону. Однак діяльність людини опосередковано підвищує глобальну температуру та утворення водяної пари, посилюючи нагрівання в процесі, відомому як зворотний зв'язок водяної пари.

Вуглекислий газ (CO2) є основним парниковим газом, що виділяється внаслідок діяльності людства і має найбільший вплив на парниковий ефект, спричинений антропогенною діяльністю.^[3] Декарбонізація включає комплекс методів направлених на зменшення кількості вуглекислого газу в атмосфері Землі.

Зміна клімату Землі

Докладніше: Глобальне потепління

В останньому звіті Робочої групи МГЕЗК відзначається, що найбільший внесок у зміну клімату вносить вуглекислий газ, потім йдуть метан, галогеноалкани і закис азоту^[4].

Згідно з Додатком А до Кіотського протоколу визначено 6 основних парникових газів, які найбільше впливають на зміну клімату (англ. Climate Change). Такими газами є^{[джерело?]}:

Діоксид вуглецю, СО₂
Метан, СН₄
Закис азоту, N₂O
Гідрофторвуглецеві сполуки
Перфторвуглецеві сполуки
Гексафторид сірки, SF₆

Наразі збільшення кількості парникових газів саме по собі не є критичним, проблему становлять зростаючі темпи їх збільшення, та створення енергетичного та теплового забруднення людьми.

Навіть повний перехід на відновлювані джерела енергії не вирішить проблему глобального потепління повністю, адже велика кількість пасовищ що спричиняють викиди метану,^[5]^[6] та хімічні викиди інших сполук продовжать наносити сильну шкоду екології, тому перехід на відновлювані джерела енергії потрібно поєднувати з комплексною модернізацією галузей промисловості та сільського господарства.

Прямі викиди парникових газів

Докладніше: Викиди парникових газів^[en]

Регіональний експеримент викидів

2010—2019 роках бразильський басейн Амазонки виділив 16,6 мільярда тонн CO2, а поглинув 13,9 мільярда тонн. Використовуючи нові методи аналізу супутникових даних, розроблені в Університеті Оклахоми, міжнародна група дослідників вперше показала, що деградовані ліси є значнішим джерелом викидів CO2, ніж пряма вирубка лісів, що призводять до потепління планети^[7].

За той же 10-річний період деградація, викликана фрагментацією, вибіркової вирубкою або пожежами, які пошкоджують, та не знищують дерева, викликала в три рази більше викидів, ніж пряме знищення лісів.

У басейні Амазонки знаходиться близько половини тропічних лісів світу, які більш ефективно поглинають і накопичують вуглець, ніж інші типи лісів. Якщо регіон стане джерелом, а не «поглиначем» CO2, боротися з кліматичною кризою буде набагато складніше.

Наземні екосистеми в усьому світі були вирішальним союзником в боротьбі з викидами CO2, які в 2019 році перевищили 40 мільярдів тонн

Сукупні та історичні викиди

Річні викиди на душу населення

Див. також

Примітки

↑ Lamb, William F; Wiedmann, Thomas; Pongratz, Julia; Andrew, Robbie; Crippa, Monica; Olivier, Jos G J; Wiedenhofer, Dominik; Mattioli, Giulio; Khourdajie, Alaa Al (1 липня 2021). A review of trends and drivers of greenhouse gas emissions by sector from 1990 to 2018. Environmental Research Letters. Т. 16, № 7. с. 073005. doi:10.1088/1748-9326/abee4e. ISSN 1748-9326. Процитовано 6 жовтня 2024.
↑ Варламов Г.Б., Маляренко В.А., Сігал І.Я. ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Розділ 2.2. Спалювання палива та парниковий ефект // Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі. — (Енергетика: історія, сучасність і майбутнє).
↑ Cassia, Raúl; Nocioni, Macarena; Correa-Aragunde, Natalia; Lamattina, Lorenzo (2018). Climate Change and the Impact of Greenhouse Gasses: CO2 and NO, Friends and Foes of Plant Oxidative Stress. Frontiers in Plant Science. Т. 9. doi:10.3389/fpls.2018.00273. ISSN 1664-462X. PMC 5837998. PMID 29545820. Процитовано 26 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Summary for Policymakers. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). 10th Session of Working Group I of the IPCC, Paris, February 2007. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 29 липня 2012.
↑ Тимощук, О.; Матвійчук, Б. (2022). ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ДИНАМІКА ПРОТЯГОМ 1990-2020 РОКІВ. Український журнал природничих наук (укр.). № 1. с. 174—186. doi:10.35433/naturaljournal.1.2023.174-186. ISSN 2786-6343. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 26 листопада 2023.
↑ Lynch, John; Cain, Michelle; Frame, David; Pierrehumbert, Raymond (2021). Agriculture's Contribution to Climate Change and Role in Mitigation Is Distinct From Predominantly Fossil CO2-Emitting Sectors. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.518039. ISSN 2571-581X. PMC 7116829. PMID 33644695. Процитовано 26 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ AFP. Shocking Discovery Reveals The Amazon Has 'Flipped' to Become a Major Emitter. ScienceAlert (брит.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.

Література

Інформаційні технології просторової інвентаризації парникових газів у енергетичному секторі та аналіз невизначеності: [монографія] / Р. А. Бунь, Х. В. Бойчук, А. Р. Бунь, М. Ю. Лесів ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : ПП Сорока Т. Б., 2012. — 464 с. : іл. — Бібліогр.: с. 417—462 (450 назв). — ISBN 978-966-2598-001