Перший тур позачергових парламентських виборів у Франції пройшов 30 червня 2024 року, другий тур відбувся 7 липня. Вибори були призначені в червні 2024 року, коли президент країни Емманюель Макрон розпустив Національні збори у зв'язку з виборами до Європарламенту, на яких французькі ультраправі випередили правлячу коаліцію.
У першому турі ультраправа партія «Національне об'єднання»Марін Ле Пен та її союзники набрали понад 33 % голосів та отримали 39 місць у парламенті. Загалом у першому турі було обрано 76 депутатів. У другий тур вийшло 444 кандидати від «Національного об'єднання» та союзників, 415 кандидатів від лівого «Нового народного фронту», 321 кандидат від ліберальної коаліції «Разом за Республіку», яка підтримує президента Емманюеля Макрона, 88 кандидатів від партії «Республіканці» або інших правих (за класифікацією газети «Le Monde»)[1]. Таким чином, крім округів, де у другий тур вийшло по два кандидати, у 306 округах у другий тур вийшло по три кандидати, а у п'яти — по чотири. Після добровільної відмови в участі 134 лівих та 82 ліберальних кандидатів, другий тур із трьома кандидатами пройшов у 89 округах, а з чотирма — у двох[2].
Другий тур показав несподівані результати: хоча жодна з коаліцій не набрала абсолютної більшості, ліві кандидати «Нового народного фронту» (ННФ) набрали відносну більшість мандатів, друге місце посіла ліберальна коаліція «Разом за Республіку», а партія «Національне об'єднання» опинилася лише на третьому місці за числом місць[3][4][4]. Прем'єр-міністр Габріель Атталь оголосив, що йде з посади з 8 липня, проте президент Емманюель Макрон відхилив прохання про відставку[5][6].
Післявиборчі переговори лідерів ННФ та їхніх союзників щодо узгодження кандидата на посаду нового прем'єр-міністра затягнулись до 23 липня, коли вдалось домовитись щодо кандидатури Люсі Касте(інші мови), проте президент Макрон відмовився призначати її, чере що в ННФ оголосили, що вони не братимуть участі в подальших переговорах з Макроном, якщо це не буде «обговорення формування уряду»[7]. 5 вересня Макрон призначив Мішеля Барньє з партії Республіканці новим прем'єр-міністром Франції[8].