Панюков Андрій Володимирович

Ф
Андрій Панюков
Андрій Панюков
Андрій Панюков
Андрій Панюков у футболці «Уралу» (2018)
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Володимирович Панюков
Народження 25 вересня 1994(1994-09-25) (30 років)
  Москва, Росія
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 20
Юнацькі клуби

20??—2007
2007—2008
2008—2010
2010—2012
Росія «Спартак» (М)
Росія «Локомотив» (М)
Росія «Мегасфера» (М)
Росія «Москва»
Росія «Динамо» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2015 Росія «Динамо» (М) 6 (1)
2013  Росія «Хімки» 8 (0)
2014  Росія «Спартак-Нальчик» 12 (2)
2014  Росія «Балтика» 7 (1)
2015  Литва «Атлантас» 15 (17)
2015—2017 Литва «Атлантас» 21 (14)
2015—2016  Франція «Аяччо» 23 (6)
2016   Франція «Аяччо II» 5 (7)
2016  Португалія «Брага Б» 6 (0)
2017—2019 Росія «Зеніт» (СПб) 2 (0)
2017—2018  Росія «Зеніт-2» 26 (14)
2018—2019  Росія «Урал» 21 (6)
2019—2022 Росія «Урал» 46 (6)
2022  Казахстан «Кизилжар» 8 (0)
2022 Росія «Велес» 6 (0)
2023 Білорусь «Славія-Мозир» 3 (1)
2023 Білорусь «Нафтан» 14 (9)
2024 Білорусь БАТЕ 13 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011
2011—2012
2012—2013
2012—2015
Росія Росія (U-17)
Росія Росія (U-18)
Росія Росія (U-19)
Росія Росія (U-21)
7 (3)
11 (11)
8 (4)
17 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 серпня 2024 року.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 3 серпня 2024 року.

Андрій Володимирович Панюков (рос. Андрей Владимирович Панюков; нар. 25 вересня 1994, Москва, Росія) — російський футболіст, нападник.

Клубна кар'єра

Андрій Панюков у складі «Динамо»

Народився у Москві, де й розпочав займатися футболом у школі «Спартака». Потім були «Локомотив», «Мегасфера» та «Москва», після яких він опинився у школі «Динамо»[1]. У березні 2011 року заявлений за «Динамо» для участі у чемпіонаті Росії. У складі молодіжної команди дебютував 23 липня, у матчі з «Ростовом» (5:1), у якому вийшов на заміну на 78-й хвилині гри, а на 82-й хвилині відзначився голом. Загалом у молодіжній першості 2011 року провів 10 матчів, у яких відзначився 3-ма м'ячами. У сезоні 2011/12 років провів 12 матчів, відзначився 13-ма голами, завдяки чому став найкращим бомбардиром молодіжної першості, а молодіжна команда «Динамо» стала його переможцем.

Влітку 2012 року проходив передсезонні збори разом із першою командою «Динамо». 14 липня, у товариському матчі з «Юнгшиле» (7:2), відзначився хет-триком[2]. 19 липня уклав новий контракт із клубом, розрахований на 3 роки[3]. 21 липня, у матчі з нижньогородською «Волгою» (0:1), відбувся дебют у Прем'єр-лізі. Панюков вийшов на поле на 78 хвилині зустрічі, замінивши Леандро Фернандеса[4]. 31 жовтня відкрив лік своїм м'ячам за першу команду «Динамо», відзначився переможним голом у кубковому матчі з «Хімками» (2:1)[5].

20 лютого 2013 року перейшов в оренду до «Хімок»[6][7]. 18 серпня 2013 року відзначився своїм першим голом у чемпіонаті за «Динамо», зрівняв рахунок (1:1) за сім хвилин до кінця у виїзному матчі проти «Краснодара»[8]. 4 лютого 2014 року був орендований клубом «Спартак-Нальчик»[9]. 25 липня 2014 року перейшов в оренду до калінінградської «Балтики»[10]. Угоду підписали на 1 рік із правом відкликання гравця з оренди взимку 2015 року. У листопаді 2014 року клуб та гравець розірвали угоду за взаємною згодою[11].

19 січня 2015 року перейшов в оренду до литовського «Атлантаса» до завершення сезону 2014/15 років[12]. За словами агента гравця, Андрій обрав литовський клуб через можливість отримувати багато ігрового часу та бути лідером команди. У дебютному для себе матчі, 28 лютого 2015 року, відзначився 4-ма голами у воротах «Тракая»[13]. 17 березня 2015 року відзначився ще 4-ма голами у матчі 4-го туру чемпіонату Литви проти «Шяуляя» (5:0)[14]. Він швидко зумів адаптуватися у новій команді і був смертельним попереду, відзначився 11-ма голами у першій частині чемпіонату, завдяки чому став Найкращим гравцем першої частини чемпіонату[15]. Після закінчення контракту з «Динамо» у червні 2015 року залишився в «Атлантасі», з яким підписав 1-річний контракт[16]. Згодом продовжив угоду з клубом до кінця 2018 року[17]

31 серпня 2015 року французький «Аяччо» орендував Панюкова на сезон з правом викупу[18][19]. Дебютував у Лізі 2 11 вересня 2015 року в нічийному (0:0) поєдинку проти «Німа». 6 листопада 2015 року відзначився своїм першим дублем у Лізі 2, у переможному (2:0) поєдинку проти «Бур-ан-Бресс Перонна». У червні 2016 року повинен був перейти в оренду до клубу другого французького дивізіону «Нім»[20]. 16 липня 2016 року стало відомо, що Андрій повертається до «Атлантасу» через проблеми з візою.

Влітку 2016 португальська «Брага» взяла Панюкова в 1-річну оренду з правом викупу[21][22][23]. По ходу сезону переведений у другу команду, де відіграв лише 6 матчів. 30 січня 2017 року контракт розірвали за взаємною згодою[24][25]. У лютому 2017 року знову повернувся до «Атлантасу»[26]. Відзначився 11-ма голами в 14-ти зіграних матчах.

10 серпня 2017 року підписав 3-річний контракт з петербурзьким «Зенітом»[27]. Дебютував у чемпіонаті Росії 20 серпня у виїзному матчі проти «Амкара» (1:0), вийшов на заміну на 80-й хвилині. 9 серпня 2018 року перейшов в оренду до єкатеринбурзького «Уралу» на сезон 2018/19 років. 29 вересня 2018 року після виходу на заміну відзначився двома голами, завдяки чому «Урал» здобув перемогу над тульським «Арсеналом» з рахунком 2:1. 27 червня 2019 року офіційно перейшов до «Уралу», підписав контракт[28] на 4 роки, при цьому попередній клуб зберіг за ним пріоритетне право викупу. У 2022 році грав в оренду за казахстанський «Кизилжар» та московський «Велес» (з яким уклав контракт у серпні після виходу з «Уралу»)[29][30]. 2023 року заявлений за білоруський клуб «Славія-Мозир»[31]. У червні 2023 року футболіст залишив білоруський клуб[32].

У липні 2023 року футболіст перейшов до новополоцького «Нафтану»[33].

У лютому 2024 року футболіст приєднався до борисовського БАТЕ, з яким підписав 1-річний контракт[34].

Кар'єра в збірній

Виступав за юнацькі збірні Росії, починаючи з вікової категорії U-17, і загалом з 2011 по 2015 рік провів 42 матчі за юнацькі збірні Росії. У складі молодіжної збірної Росії брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2013 року. Під час турніру виходив на футбольне поле, але Росія вилетіла в попередньому раунді без набраних очок.

Статистика виступів

Клубна

Молодіжна першість серед клубів Прем'єр-ліги

Клуб Сезон Матчі Голи
Росія «Динамо-м» (Москва) 2011 9 3
2011/12 13 13
2012/13 10 9
2013/14 12 10
Усього за кар'єру 44 35

Дорослий рівень

Станом на 11 December 2021
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок Конт. кубок Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Динамо» (Москва) 2012–13 Прем'єр-ліга Росії 3 0 1 1 1[a] 0 5 1
2013–14 Прем'єр-ліга Росії 3 1 1 0 4 1
Загалом 6 1 2 1 1 0 0 0 9 2
«Хімки» (оренда) 2012–13 ФНЛ 8 0 8 0
«Спартак-Нальчик» (оренда) 2013–14 ФНЛ 12 2 12 2
«Балтика» (Калінінград) (оренда) 2014–15 ФНЛ 7 1 2 0 9 1
«Атлантас» (оренда) 2015 А-ліга 15 17 3 0 18 17
«Атлантас» 2015 А-ліга 5 3 2[a] 0 7 3
2016 А-ліга 2 0 2 0
2017 А-ліга 14 11 1 3 15 14
Загалом 21 14 1 3 2 0 0 0 24 17
«Аяччо» (оренда) 2015–16 Ліга 2 23 6 2 0 25 6
«Аяччо II» (оренда) 2015–16 Національний чемпіонат 3 5 7 5 7
«Брага Б» (оренда) 2016–17 Ліга Про 6 0 6 0
«Зеніт» (Санкт-Петербург) 2017–18 Прем'єр-ліга Росії 2 0 0 0 0 0 2 0
«Зеніт-2» (Санкт-Петербург) 2017–18 ФНЛ 26 15 26 15
«Урал» (Єкатеринбург) 2018–19 Прем'єр-ліга Росії 21 6 5 1 1[b] 0 27 7
2019–20 Прем'єр-ліга Росії 24 4 3 1 1[b] 0 28 5
2020–21 Прем'єр-ліга Росії 16 1 2 2 18 3
2021–22 Прем'єр-ліга Росії 6 1 1 1 7 2
Загалом 67 12 11 5 0 0 2 0 80 17
Усього за кар'єру 198 75 21 9 3 0 2 0 224 84
  1. а б Матчі в Лізі Європи УЄФА
  2. а б Матчі в Кубку ФНЛ

Досягнення

Командні

  • Росія Молодіжна першість Росії
    • Чемпіон (1): 2011/12

Особисті

  • Росія Найкращий бомбардир молодіжної першості Росії: 2011/12 (13 голів)

Примітки

  1. АНДРЕЙ ПАНЮКОВ: КУРАНЬИ СКАЗАЛ, ЧТОБЫ Я НЕ ЗАЗНАВАЛСЯ. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
  2. «ЮНГШИЛЕ» (ЮНГШИЛЕ, ШВЕЦИЯ) — «ДИНАМО» (МОСКВА) — 2:7 (2:4). Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
  3. «ДИНАМО» ПРОДЛИЛО КОНТРАКТ С АНДРЕЕМ ПАНЮКОВЫМ. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
  4. СОГАЗ-Чемпионат России по футболу 2012/2013, 1-й тур, № 4 [Архівовано 2012-07-26 у Wayback Machine.]
  5. Динамо — Химки — 2:1. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  6. Андрей Панюков арендован «Химками». Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2013.
  7. «Химки» арендовали Андрея Панюкова. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 1 березня 2013.
  8. Krasnodar v Dynamo game report. Russian Football Premier League. 18 серпня 2013.
  9. Андрей Панюков пополнил ряды нальчикского «Спартака» | Официальный сайт ПФК «Спартак-Нальчик». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
  10. Балтика и нападающий Динамо (М) Андрей Панюков подписали контракт. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  11. ФК Балтика Калининград :: Новости :: Балтика — Анжи. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
  12. Футболист московского «Динамо» Панюков на правах аренды перешёл в «Атлантас». Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  13. Панюков оформил покер в первом матче за «Атлантас». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 2 березня 2015.
  14. Панюков оформил второй покер за «Атлантас». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  15. A.Paniukovas: "Jei komanda žais taip, kaip gali, nebaisus ir "Žalgiris" (лит.). Futbolo.tv. Архів оригіналу за 27 April 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
  16. Prancūzijos klubus dominęs rezultatyviausias A lygos snaiperis Andrejus Paniukovas lieka Klaipėdoje. 15min (лит.). 23 липня 2015. Процитовано 4 лютого 2017.
  17. Paulius Matulevičius (29 червня 2016). Andrejus Paniukovas pratęsė sutartį. Vakarų ekspresas (лит.). Процитовано 4 лютого 2017.
  18. «Аяччо» арендовал Панюкова. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  19. Andrei Panyukov (Atlantas) prêté à l'AC Ajaccio. m.lequipe.fr. 31 серпня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  20. Французский «Ним» арендует Панюкова. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  21. «Брага» арендовала форварда молодёжной сборной России Панюкова. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  22. Форвард молодёжной сборной России Панюков перешёл в «Брагу». Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  23. Česlovas Kavarza (30 серпня 2016). "Atlanto" futbolininkai žais Italijoje ir Portugalijoje. Klaipėda (лит.). Page. Процитовано 4 лютого 2017.
  24. Андрей Панюков уходит из «Браги». Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  25. Braga garante Dyego Sousa e Fransérgio (порт.). Jornal de Notícias. 30 січня 2017.
  26. Панюков вернулся в литовский «Атлантас». Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  27. Андрей Панюков присоединился к «Зениту». Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  28. ФК «Урал» подписал контракт с экс-игроком «Зенита» Панюковым. sport-interfax.ru (рос.). 27 червня 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023.
  29. Айнур Шаймарданов (11 лютого 2022). «Кызыл-Жар» арендовал нападающего «Урала» Панюкова. championat.comlang=ru. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023.
  30. «Велес» расторг контракт с Панюковым по соглашению сторон. rusfootball.info (рос.). 14 жовтня 2022. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023.
  31. Панюков Андрей. abff.by. Білоруська федерація футболу. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023.
  32. Андрей Панюков покинул "Славию". football.by (рос.). 23 червня 2023. Архів оригіналу за 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  33. Андрей Панюков подписал контракт с ФК «Нафтан». fcnaftan.com (рос.). 10 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
  34. Панюков стал игроком БАТЭ. football.by (рос.). 11 лютого 2024. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.

Посилання