PROFILPELAJAR.COM

Олександр Сергійович Пантелей
Олександр Сергійович Пантелей
Народився	2 лютого 1980 (44 роки); місто Кременчук,; Полтавська область,; Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	поет, літератор, прозаїк
Alma mater	Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Мова творів	українська

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пантелей.

Олександр Сергійович Пантелей (нар. 2 лютого 1980, Кременчук) — український поет, літератор. Член Спілки кременчуцьких літераторів «Славутич».

Біографія

Олександр Сергійович Пантелей народився 2 лютого 1980 року у місті Кременчуці Полтавської області України. 1997 року закінчив місцеву середню школу № 28 із золотою медаллю, вступив до Кременчуцького національного університету. У 2003 році отримав диплом з відзнакою про вищу освіту. Лауреат багатьох міських та обласних конкурсів.

З 2005 року — член Спілки літераторів Кременчука «Славутич» і Полтавського союзу літераторів.

Твори

Друкувався в періодичній пресі місті Кременчука та Києва, а також в декількох регіональних альманахах. Автор семи власних книг.

«Собор любові» — п'ята за ліком книга творів. Це збірка поезій громадської, інтимної та пейзажної лірики. Історичні поеми:
- «Симон» — про життя, визвольну боротьбу і трагічну долю Генерального Отамана українського війська часів УНР Симона Петлюри;
- «Хрестини сонця», де змальовано життя, побут і темні вири політики пращурів доби хрещення Київської Русі;
- «Ода величі», у якій автор заглиблюється у долі і працю творців високого Відродження, життя і державну ницість Європи середньовіччя.
«Нефритові роси»[1] — шоста збірка увібрала найкращі твори громадянської та естетичної лірики, поетичні пейзажні етюди, інтимні та урбаністичні поезії. Вінчає книжку історична поема, мотивом якої стала маловідома в Україні Куруківська битва 1625 року. Ті події автор бачить провісниками майбутніх перемог у національно-визвольній боротьбі нашого народу.
«Східці життя» — сьома збірка Пантелея. Майже половину із 104 сторінок збірки займає поема «Остання віра». У поемі автор розповідає про події з життя кількох людей, при цьому зображаючи широку панораму життя Кременчука з 1916 до 1943 року^[1]. 24 лютого 2012 року відбулась презентація цієї збірки^[2].