Після закінчення Київської духовної академії вступив у 1780 році до Московського університету. Крім цього, в 1782 році він став займатися математикою та фізикою в заснованій професором Шварцем учительської семінарії при університетській гімназії.
З 1787 став викладати у вищому арифметичному класі університетського шляхетного пансіону, а в 1790—1796 роках крім арифметики також викладав артилерію і фортифікацію.
Після успішно витриманого іспиту та подання 11 жовтня 1788 року дисертації («De praecipuis machinis hydraulicis, quibus elasticorum serventis aquae vaporum ponderisque atmosphereae ope, aqua ad insignem a ltitudinem elevari potest» — «Про особливі гідравлічні машини, якими за допомогою дії пружних парів води і тиску атмосфери вода може бути піднята на надзвичайну висоту та ін.») Панкевич здобув ступінь магістра філософії та вільних наук. У 1791 році, після смерті його вчителя Й. Роста, він був призначений екстраординарним професором на кафедру прикладної математики, де читав математику, оптику, сферичну та теоретичну астрономію[1].
М. Панкевичу належить важлива заслуга першого введення в університетське викладання аналізунескінченно малих величин. Крім того, 1791 року він вперше прочитав російською мовою курс лекцій з астрономії. З його ім'ям пов'язаний і переломний момент у викладанні астрономії, коли до теоретичного викладу предмета приєдналася практична робота з інструментами[2].
Один зі слухачів Панкевича, П. Щепкін, зазначив у своєму щоденнику:
у цій знаменитій людині університет втратив тверду свою опору. Йому зобов'язаний я прихильністю своєю до математичних наук; найбільше ж намагався наслідувати поміркованість життя його.
Крім дисертації Панкевича було видано його дві публічні промови, сказані на університетських актах: «Слово про справжню мету математичних наук та ін.» (М.: В Університетській Друкарні у В. Окорокова, 1792. — 60 с.) та «Слово про відмінні властивості, джерела та засоби освіти» (М., 1800)[3]. Він вказував, що дослідження людиною «самої себе і подібних до себе фізично і морально» виступає важливим завданням пізнання[4].
Звання ординарного професора М. Панкевич отримав у 1796 році; він тричі обирався деканом відділення фізичних та математичних наук: у 1805—1808 та 1811—1812 роках.
Є відомості, що піклувальником університету М. Муравйовим було запропоновано йому виконати переклад російською мовою «Principia» Ньютона, проте ця робота не була виконана.
↑См. Общественная мысль России XVIII века. В 2 т. — Т. 1. Philosophia rationalis / Ин-т общественной мысли; сост., авт. вступ. ст. и коммент. Т. В. Артемьева. — М.: РОССПЭН, 2010. — 760 с. — (Б-ка отечественной общественной мысли с древнейших времен до начала XX века). — ISBN 978-5-8243-1246-1.
↑Психологическая мысль в России: Век просвещения. — СПб., 2001. — С. 45.
