Менора
Спотворений варіант пам'ятника. Після вандалізму основу пам'ятника було облицьовано каменем іншого кольору, з яким автор проєкту не був згодний[1]. (П'єдестал за проектом мав бути темним, щоб коли підходиш до пам'ятника, він ніби піднімався із землі.)
50°28′32″ пн. ш. 30°27′27″ сх. д. / 50.475555555556° пн. ш. 30.4575° сх. д. / 50.475555555556; 30.4575
Тип	пам'ятник і пам'ятка культури
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Регіон	Київ
Розташування	Бабин Яр
Автор проєкту	Юрій Паскевич (у співавторстві з Якимом Левичем та Олександром Левичем)
Будівництво	Встановлено 29 вересня 1991, у 50-річну річницю першого масового розстрілу євреїв.
Пам'ятник «Менора» (Київ)
Пам'ятник «Менора» у Вікісховищі

Зовнішні зображення
	Споконвічний вид пам'ятника, після будівлі (до вандалізму та перебудови).

Пам'ятник «Менора» (світильник) — пам'ятник, присвячений вбивству мирного єврейського населення Києва у Бабиному Яру в роки Німецько-радянської війни.

Встановлено 29 вересня 1991 року, у 50-у річницю першого масового розстрілу євреїв. Від колишньої контори єврейського кладовища до пам'ятника прокладена вимощена плиткою «Дорога скорботи».

Даний невеликий пам'ятник є дуже значущим кроком в увічненні пам'яті убитих. Багато десятиліть в СРСР замовчувалося про те, що в Бабиному Яру абсолютна більшість убитих були євреями. Згадки про євреїв або єврейська символіка ховалися і викорінювалися. Можливість встановити пам'ятник з'явилася в Україні лише після краху СРСР.

У січні 2001 року пам'ятник відвідав президент Ізраїлю Моше Кацав та посприяв встановленню меморіальної плити. Плита одразу привернула увагу вандалів-антисемітів, які періодично здійснювали наруги над пам'яттю вбитих українських євреїв. Плита багаторазово розбивалася, а пам'ятник обливали фарбою.

Пам'ятник «Менора» не перебуває на балансі жодної з міських організацій.

• Пам'ятник Менора в Бабиному Яру знову руйнується
• Пам'ятники усього світу [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Над Бабиним Яром пам'ятники є