У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паламарчук.
Глафі́ра Петрі́вна Паламарчу́к (16 березня 1908, с. Федорівка, тепер Шаргородського р-ну Вінницької обл. — 18 травня 2000, Київ) — український мистецтвознавець, науковий працівник музею Т. Г. Шевченка.
З життєпису
Автор монографій
«Нескорений Прометей. Творчість Шевченка-художника 1850—1857 років», «Мистецтво», 1968,
«Тарас Шевченко. Життя і творчість в документах, фотографіях і ілюстраціях»
та робіт:
«Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залєського» — в книзі «Питання шевченкознавства», в. 1. Київ, 1958,
«Тарас Шевченко в горах Мангишлаку» — в книзі «Питання шевченкознавства», в. 2. К., 1961;
«Напіврозгадана таїна» — про «Портрет невідомої біля фортепіано», 1842 рік; згодом ці дослідження продовжив кандидат філософських наук Василь Чуприна.
«Портрет невідомої біля фортепіано», створений рукою Кобзаря
Кандидат мистецтвознавства, член спілки художників УРСР.
Посилання
Паламарчук Глафіра Петрівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 758-759.
