Близько 1793 року тут мешкали 1022 особи, з яких 12 євреїв, 1811—1391, 1816—1497, 1837—2091, близько 1843—2069, з яких 1588 римо-католиків, 186 протестантів, 296 юдеїв, 1867—2388. 1871 року — 2576 осіб, з них 1842 римо-католиків, 339 протестантів, 395 юдеїв, 1182 осіб чоловіої статі, 1394 — жіночої. 1885 року — 2979 осіб (2072 римо-католиків, 466 протестантів, 422 юдеїв).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
7002
1385
4940
677
Жінки
7657
1291
4668
1698
Разом
14659
2676
9608
2375
Пам'ятки
У місті збереглися:
неоготична церква Христа-короля (пол.Kościół Chrystusa Króla)[5][6]
барокова церква Архистратига Михаїла (пол.Kościół św. Michała Archanioła)[7][6]
дерев'яна церква святого Миколая з ґонтовим дахом (пол.Kościół św. Mikołaja)[8][6]
готична церква Найсвятішої Діви Марії Внебовзятої (пол.Kościół Najświętszej Maryi Panny Wniebowziętej)[9][6]
Транспорт
Залізничний двірець розташований близько одного кілометра на схід від центру міста.
Через місто пролягають дороги краєва № 11, воєводські № 444 і № 449; буде проходити дорога «експресова» S11, яка ще будується.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Dukwicz D. Stadnicki Franciszek h. Szreniawa (1742—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 385. (пол.)