Острови ССС (нід.SSS-eilanden; місцево також відомі як Навітряні острови (Bovenwindse Eilanden або Bovenwinden)) — популярний термін для трьох островів Карибського моря, що належать Королівству Нідерландів: Сен-Мартен, Саба та Сінт-Естатіус[1]
Острови розташовані в північно-східній частині Карибського моря, та є частиною ланцюга Малих Антильських островів. Три інших острови в Карибському морі, що належать Королівству Нідерландів, мають назву Острови ABC: Аруба, Бонайре та Кюрасао. Вони знаходяться неподалік від узбережжя Венесуели[2].
Населення островів ССС складає близько 75 000 осіб. Більшість з них розмовляє англійською або креольською мовою[3].
Історія
Острів Сен-Мартен був розділений між Францією та Нідерландами в 1648 році.[4] Нідерландська частина, разом із Сінт-Естатіусом і Сабою, стала єдиною голландською колонією в 1815 році як Сінт-Естатіус і залежні території (Sint Eustatius en Onderhorigheden).[5] 1828 року ця колонія була об'єднана з колоніями Кюрасао та Депенденсі (острови ABC) і Суринам, зі столицею Парамарибо.[6] Коли це злиття було частково скасовано в 1845 році, голландська частина островів ССС стала частиною Кюрасао та залежних островів разом зі столицею Віллемстад.[7] 1954 року ця колонія стала Нідерландськими Антильськими островами.
Бувши частиною Нідерландських Антильських островів, острови ССС спочатку утворювали єдину острівну територію (eilandgebied) як Навітряні острови.[8] 1983 року він був розділений на три окремі острівні території, кожна з яких мала окрему острівну раду.[9] Після розпаду Нідерландських Антильських островів 10 жовтня 2010 року Сінт-Естатіус і Саба стали спеціальними муніципалітетами Нідерландів, тоді як Сінт-Мартен став незалежною країною в Королівстві Нідерланди.[10]
Примітки
↑Kompagnie, Jan H. (1996). Soldaten overzee: aanwijzingen voor het doen van onderzoek naar onderofficieren en minderen bij het Koninklijk Nederlandsch-Indisch Leger (KNIL) en bij het leger in West-Indië (1815-1949). Den Haag: Algemeen Rijksarchief. ISBN9074920071.