Орисик Михайло (нар.26 вересня1885, с. Вілька Сяніцького пов., зараз Польща — пом.17 березня1946, с. Гутисько Бережанського р-ну Тернопільської обл.) — визначний майстер плоскої та круглої різьби по дереву, засновник школи дерев'яної скульптури України.
Життєпис
У 1885 році народився в селі Вілька Сяніцького повіту (тепер Польща). Батько, Іван Орисик, був лісним графа Потоцького в Риманові-Здрою[1].
Вчився в школі столярної справи та скульптури в Риманові (відкрита в 1878 році на кошти Станіслава Антонія Потоцького).
Працював на нафтових копальнях біля села. Воював на фронтах Першої світової війни, потрапив до російського полону[1].
Михайло Орисик після Першої світової війни почав навчати різьбі хлопців у Вільці. Різьбярство під Орисиковим впливом в селі розвинулося сильно. Михайло Орисик мав чотирьох синів: Івана, Онуфрія, Андрія і Степана, які також відмінно різьбили[1].
У 1945 році виселений в село Гутисько на Тернопільщині під час акції масового переселення, довго в Гутиську не прожив, помер невдовзі після переселення.
Орисик Михайло зі скульптурою «Лемко з люлькою», 1936 рік
Музей різьби
В 2006 році в селі Гутисько відкрито Музей різьби імені Михайла Орисика. Серед експонатів — зразки художньої різьби, побутові старожитності. Львівський літератор, автор книжок про Михайла Орисика Іван Красовський передав на зберігання до музею 80 малюнків Орисика[2].
