Перед битвою в Німеччини були засновані нафтові фірми, такі як «Ост-оль» і «Karpaten-оль», які отримали ексклюзивний договір на 99-річну експлуатацію нафтових родовищ на Кавказі. Для втілення цієї мети було доставлено велику кількість труб, які пізніше були захоплені і використані в СРСР. Була створена спеціальна економічна комісія, очолена генерал-лейтенантом Ніденфугром, після чого було заборонено скидати бомби на нафтові родовища. Для захисту захоплених об'єктів нафтопромисловості від дій військ Миколи Байбакова та Семена Будьонного були створені спеціальні підрозділи, що складаються з бійців СС та казаків. Командування Абверу розробило операцію «Шаміль», завданням якої було захоплення районів Грозного, Малгобека і Майкопу. Німецькі війська були підтримані місцевими добровольцями.
Після нейтралізації радянської контр-атаки в Ізюм-Барвінківської операції, група армій «B» швидко просунулась до Кавказу. Після того як Ростов-на-Дону капітулював 23 липня1942, танкові з'єднання Евальда фон Клейста підійшли до Кавказького хребта. Губерт Ланц, командир дивізії «Едельвейс», вирішив наступати через ущелини басейну річки Кубань, перетинаючи Марухський перевал, річки Теберда і Учкулан, і Клухорскій перевал. Війська четвертої німецької гірськострілецької дивізії, до складу якої входили тірольці, наступали в напрямку Грузії через перевал Санчаро. Для прикриття флангів дивізії «Едельвейс» і захоплення проходу, що веде до Ельбрусу, був створений спеціальний загін, що складався з 150 чоловік. Через аул Хурзук капітан Хайнц Грот взяв перевал Хотю-тау, що незабаром одержав нове ім'я — «Перевал генерала Конрада».
Початкова точка операції на напрямку Краснодар-П'ятигорськ-Майкоп встановилася 10 серпня1942, а 16 серпня батальйон під командуванням фон Гіршфельда захопив Кодорську ущелину. 21 серпня прапор Третього рейху був встановлений на Ельбрусі, найвищій точці Кавказу (5642 м).
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}