PROFILPELAJAR.COM

В мовах програмування та математиці, опера́нд (англ. operand) — аргумент операції; дані, які обробляються командою; граматична конструкція, яка позначає вираз, що задає значення аргументу операції; іноді операндом називають місце або позицію в тексті, де має стояти аргумент операції. В комп'ютерному програмуванні вони зазвичай виражаються як константи або змінні.

Приклади

Наступний вираз є прикладом операції та операндів:

3+6=9.

У цьому прикладі « $+$ » це символ операції яка називається додавання.

Операнд $3$ є одним із вхідних величин з наступним додаванням оператора, а операнд $6$ це інша, необхідна для роботи, вхідна величина.

Результат операції є $9$ . (Число «9» також називається сумою доданків «3» та «6».)

Операнди в програмуванні

В програмуванні операнд — це об'єкт, над яким виконується операція. Операції можуть бути математичними, такими як множення чи додавання, або вони можуть бути більш досконалими функціями. Основним прикладом операнда є змінна, оголошена в програмі, яка змінює значення через операції.

Завдяки впровадженню об'єктноорієнтованого програмування, основні змінні, що є операндами багатьох комп'ютерних програм, були вкладені з більш детальними властивостями та характеристиками через запрограмовані класи програмування та масиви.

Позначення

Вирази як операнди

Операнди можуть бути складними та складатися з виразів, які також містять оператори з операндами.

$(3+5)\times 2$

У наведеному вище прикладі $(3+5)$ є першим операндом для оператора множення та $2$ $-$ другим. Операнд $(3+5)$ є виразом, який містить оператор додавання, котрий має операнди $3$ та $5$ .

Черговість операцій

Докладніше: Черговість операцій

Правило старшинства впливає на те, яким буде значення операнда для певного оператора.

$3+5\times 2$

У наведеному виразі оператор множення має вищий пріоритет ніж оператор додавання, тож оператор множення має $5$ та $2$ як операнди. Оператор додавання має операнди $3$ та $(5\times 2)$ .

Позиціонування операндів

В залежності від положення операндів щодо знака операції розрізняють префіксні (наприклад, $\sin(x)$ ( $x$ — операнд)), інфіксні (наприклад, $a+b$ (a, b — операнди)) і постфіксні (наприклад, $x^{3}$ ( $x$ — операнд)) записи операції.

Префіксні та постфіксні поширені в інформатиці.

Нижче наведені приклади трьох різних нотацій. Всі вони представляють операцію додавання чисел «1» та «2».

$1+2$ (інфіксна нотація)

$+$ $1$ $2$ (префіксна нотація)

$1$ $2$ $+$ (постфіксна нотація)

Арність

Число операндів оператора називається арністю. Залежно від числа операндів розрізняють одномісні (унарні, або монадичні) операції (наприклад, $-a$ ); двомісні (бінарні, або діадичні) операції ( $a+b$ ); багатомісні (або поліадичні) операції.