Омський державний технічний університет

Омський державний технічний університет
рос. Омский государственный технический университет
(ОмДТУ)
55°00′56″ пн. ш. 73°21′25″ сх. д. / 55.0156° пн. ш. 73.3569° сх. д. / 55.0156; 73.3569
Типдержавний
КраїнаРосія Росія
РозташуванняОмськ
Засновано16 листопада 1942
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Випускники[[:]]
Штаб-квартираОмськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтomgtu.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої освіти «Омський державний технічний університет» (ОмДТУ) — заклад вищої освіти в Омську. З 2016 року має статус регіонального опорного університету[2][3][4].

Історія

У зв'язку з початком німецько-радянської війни в Омськ евакуювали, у грудні 1941 року, Ворошиловградський машинобудівний інститут у грудні 1941 року, який у 1942 році був реорганізований в Омський машинобудівний інститут Постановою Ради народних комісарів СРСР № 1 828 від 16 листопада 1942 року[5].

На момент створення інститут мав 2 факультети: технологічний та машинобудівний. Після закінчення війни інститут почав розвиватися, у ньому відкривалися нові факультети.

У 1963 році Омський машинобудівний інститут перейменували в Омський політехнічний інститут.

1993 року Омський політехнічний інститут було перейменовано в Омський державний технічний університет.

Структура університету

Факультети

  • Факультет гуманітарної освіти
  • Факультет довузівської підготовки
  • Факультет інформаційних технологій та комп'ютерних систем
  • Радіотехнічний факультет
  • Факультет транспорту, нафти та газу
  • Факультет економіки та управління
  • Факультет елітної освіти та магістратури

Інститути

  • Інститут безпеки життєдіяльності
  • Інститут військово-технічної освіти
  • Інститут дизайну і технологій
  • Інститут додаткової професійної освіти
  • Інститут заочного навчання
  • Машинобудівний інститут
  • Нафтохімічний інститут
  • Енергетичний інститут

Ректори

  • 1942 — 1951 — Зак Леонід Веніамінович 1942 — 1951
  • 1951 — 1954 — Алексєєв Іван Олексійович
  • 1954 — 1963 — Севастьянов Микола Степанович
  • 1963 — 1976 — Машков Олександр Костянтинович
  • 1976 — 1986 — Селезньов Юрій Валер'янович
  • 1986 — 2007 — Жилін Микола Семенович
  • 2007 — 2015 — Шалай Віктор Володимирович
  • 2015 — донині — Косих Анатолій Володимирович

Примітки

  1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб РФ
  2. Список опорних вузів в Росії поповнили 22 регіональних університету. Інтерфакс. 17 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 20 вересня 2019.(рос.)
  3. Виклик для вузів. Коммерсантъ. 17 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 20 вересня 2019.(рос.)
  4. За підсумками другого конкурсного відбору програми створення опорних університетів 22 вузи стануть опорними. Міністерство освіти і науки Російської Федерації. 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 20 вересня 2019.(рос.)
  5. Постанова РНК СРСР від 16 листопада 1942 р. [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання


Data uk/%D0%9E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Tidak ditemukan