Оксами́т^[1] (д.-рус. аксамитъ, оксамитъ < дав.-гр. ἑξάμιτον)^[2], рідше ба́рхат^[3] (нім. Barchent)^[4] — тканина з натурального шовку або хімічного волокна з густим розрізним ворсом на лицьовому боці. Довжина ворсу — звичайно 1—2 мм.

Основа оксамиту, як правило, бавовняна. Оксамит використовують для пошиття одягу, для оздоблення та з декоративною метою.

• Плюш — осно́вний оксамит з високим ворсом (2,2 мм). Ворс формують нитки основи.
• Вельвет — утоковий оксамит, або напівоксамит. Ворс утворюють нитки утоку.

Оксамит — одна з найдавніших тканин — походить з Індії, був поширений у Китаї, з Середньовіччя — у Західній Європі, зокрема вироблявся у Італії.

В Україні оксамит відомий з часів Київської Русі, тканини з цього матеріалу згадуються у «Слові о полку Ігоревім»:

...помчали красні дівки половецькі, а з ними злато, і паволоки, і дорогі оксамити... Оригінальний текст (давньоруська) [...помчаша красныя дѣвкы половецкыя, а съ ними злато, и паволокы, и драгыя оксамиты...] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оксамит

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., К., 1982, стор. 516

• Оксамит // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1199-1200. — 1000 екз.