PROFILPELAJAR.COM

	Окасен і Ніколет
Формат творчої роботи	вірш[d]
Жанр	Шантефабль
Видання або переклади	Aucassin and Nicoletted
Країна походження	Франція
Мова твору або назви	Давньофранцузька мова
	Окасен і Ніколет у Вікісховищі

Окасе́н і Ніколе́т (фр. Aucassin et Nicolette) – анонімний старофранцузький лицарський роман, створений близько 1200 року пікардійським діалектом старофранцузької мови.

Сюжет

Подібно до роману «Флуар і Бланшфлор», це історія кохання графського сина Окасена з Боке́ра (фр. de Beaucaire) до Ніколет, рабині-мусульманки, викраденої з арабської Іспанії. Батьки Окасена були різко проти такого, на їхній погляд, нерівного зв’язку. Тож після численних негараздів закохані мусили тікати. Притулок вони знаходять у сусідньому лісі в хижці Ніколет. Звідтіля вони потрапляють в загадкову країну Торлор (фр. Torelore), світ-навпаки, де вони живуть три роки, та раптом на той край нападають сарацини, й обох викрадають на різних кораблях. Корабель Окасена прибився до берега якраз неподалік від Бокера, де він здобуває знову свободу й дізнається, що його батьки вже померли й він став єдиним спадкоємцем великих маєтностей. Та Окасен перш за все побивається за коханою. У той самий час Ніколет потрапляє до Карфагену, де її пізнають, як доньку тамтешнього короля. Перевдягнувшись в жебрачку, Ніколет вирушає на пошуки Окасена, якого врешті знаходить в Бокері.

Стилістичні особливості

Окасен і Ніколет – єдина новела, написана в жанрі шантефабль (фр. chantefable), що поєднує прозові частини з семискладовими асонансними віршами. В самому тексті, при зміні прозових і віршованих частин, йдуть ремарки, які вказують, що наступну частину слід співати (фр. or se cante) або слід оповідати (фр. or dient et content et fabloient). Тож деякі дослідники вважають цей твір приналежним до середньовічного театру. Щоправда прозові частини за стилістичними засобами та вишуканістю мови не поступаються поетичним.

Образ Ніколет

Ніколет – досить нетиповий жіночий образ для середньовічної літератури. Її роль надзвичайно активна, саме Ніколет виявляє ініціативу й визначає розвиток подій. Тоді як деякі лицарські подвиги Окасена позбавлені аури геройства й зображені скоріше в іронічному ключі. Сюжет новели перегукується зі старофранцузьким романом «Флуар і Бланшфлор» (кохання знатного лицаря й сарацинської дівчини) й має паралелі в деяких інших творах давньофранцузької літератури.

Література

G. Cohen, Aucassin et Nicolette, Paris, 1941.
Gero von Wilpert, Lexikon der Weltliteratur, Bd. 2, Werke, Alfred Kröner Verlag, 1988.
Jean Dufournet: Aucassin et Nicolete. Flammarion, Paris 1995, ISBN 2-08-070261-0.
Wolfgang Lange (Hrsg.): Die Geschichte von Aucassin und Nicolete. Insel-Verlag, Frankfurt/M. 1987, ISBN 3-458-19071-6.
Roger Pensom: Aucassin et Nicolete. The Poetry of gender and growing up in the French middle ages. Lang, Frankfurt/M. 1999, ISBN 3-906761-41-X.
Julius Schlickum: Die Wortstellung in der altfranzösischen Dichtung "Aucassin et Nicolete". Sändig Reprints, Walluf 1976, ISBN 3-500-30280-7 (репринт видання Heilbronn 1832)