Обговорення шаблону:Мови програмування

Навіщо засувати спірний поділ мов програмування на покоління? В справді професійній літературі він навіть не застосовується. Навіть в англійській вікіпідії цей поділ вважається досить спірний. Та SQL і т.подібні мови не є мовами програмування як такими... Тим більше, що всіх мов навіть не помістити. Може краще зробити як в інших мовних розділах, навести основні мови, а далі посилання на список...-- Volodimirg (обговорення) 20:20, 24 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Доречі, якщо я правильно зрозумів то Mathematica - це аналог Матлабу та R. Мови які застосовуються там в кращому випадку 3G. Це функціональне програмування з хорошими графічними бібліотеками, щоправда є поняття структур даних, що якось наближає до ООП.-- Volodimirg (обговорення) 20:38, 24 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Я згоден. Хоча можливо варто також запитати у Користувач:DigitalRebel78. --Буник (обговорення) 21:30, 24 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Автору написав:) Хоча я так розумію що щось тут взято з польської вікі, оскільки там схожий шаблон і там давня дискусія, що необхідно замінити іншим шаблоном, навіть інші варіанти класифікації за функціональними особливостями подаються. Взагалі цей шаблон викликає стільки питань, що прийшлось вникнути що таке псевдокод/байткод більш глибше. Так що незрозуміло чому його віднесли до 1G, адже це більш високий рівень асемблерного коду і навіть зовні схожий на асемблер(який я колись доволі непогано знав і мені навіть подобалось на ньому програмувати) Тому байткоди - це явно мови 2G. Хоча тут теж питання, адже історично це доволі нові мови і розвинулися з деякими мовами 3G, як певна їхня особливість. А 1G - це лише машинний код, вірніше я так розумію, що існувало колись маса машинних кодів, оскільки були різні види не IBM сумісних комп’ютерів. -- Volodimirg (обговорення) 08:59, 26 вересня 2015 (UTC)Відповісти
знайшов джерело де до 4-го покоління відносяться ООП мови я один із напрямків розвитку мов, іншими напрямком декларативні мови, ще інший мови логіки як то Prolog. 3G за автором - це процедурні мови третього покоління Голицына О.Л., Попов И.И. Основы алгоритмизации и программировани. Форум, 2008. - 431 стр. ISBN: 978-5-91134-214-2. Хоча в англ. вікіпедії все ж відносять ООП мови до 3G. Тож як я казав дуже сумнівний і спірний поділ... -- Volodimirg (обговорення) 10:39, 26 вересня 2015 (UTC)Відповісти
поділ мови на покоління то якесь маргінальне ОД, яке нічого не визначає --Ілля (обговорення) 11:39, 26 вересня 2015 (UTC)Відповісти
і у мене складається теж таке враження. тому що справді серйозної літератури навіть англомовної знайти не можу. Хоча посилання на якісь книги є, але вони доволі давні і їх небагато. Переважно все якісь статті де толком і не проводять класифікації усе про все і ні прощо. До третього покоління ще є сенс у поділі, а ось з четвертим і п’ятим поколінням справжній різнобій. ООП мови то 3G то 4G, то взагалі окремо. Хоча вони явно вийшли з процедурних, але зараз в них реалізовані такі технології що ще років 20-ть назад про них і не думали. Думаю тут річ як з п’ятим поколінням комп’ютерів, усі кричать що це майбутє, а насправді все стоїть на четвертому поколінні і судячи зі всього далі розвиток комп’ютерів не такий важливий оскільки програмно можна реалізувати любу логіку і скоріш за все п’ятим поколінням будуть називатися комп’ютери на якомусь особливому фізичному явищі, а не на основі їхньої інтелектуальності, хоча судячи зі всього це уже будуть не комп’ютери враховуючи таку кількість різних комп’ютерних гаджетів, що зараз не зрозуміло смартфон- це телефон чи комп’ютер:)...-- Volodimirg (обговорення) 12:01, 26 вересня 2015 (UTC)Відповісти
__DTSUBSCRIBEBUTTONDESKTOP__{"headingLevel":2,"name":"h-\u0412\u043e\u043b\u043e\u0434\u0438\u043c\u0438\u0440_\u0413\u0440\u0443\u0448\u0430-2015-10-09T14:01:00.000Z","type":"heading","level":0,"id":"h-\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439_\u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d-2015-10-09T14:01:00.000Z","replies":["c-\u0412\u043e\u043b\u043e\u0434\u0438\u043c\u0438\u0440_\u0413\u0440\u0443\u0448\u0430-2015-10-09T14:01:00.000Z-\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439_\u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d"],"text":"\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439 \u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d","linkableTitle":"\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439 \u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d"}-->

Оновлений шаблон

__DTSUBSCRIBEBUTTONMOBILE__{"headingLevel":2,"name":"h-\u0412\u043e\u043b\u043e\u0434\u0438\u043c\u0438\u0440_\u0413\u0440\u0443\u0448\u0430-2015-10-09T14:01:00.000Z","type":"heading","level":0,"id":"h-\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439_\u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d-2015-10-09T14:01:00.000Z","replies":["c-\u0412\u043e\u043b\u043e\u0434\u0438\u043c\u0438\u0440_\u0413\u0440\u0443\u0448\u0430-2015-10-09T14:01:00.000Z-\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439_\u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d"],"text":"\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439 \u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d","linkableTitle":"\u041e\u043d\u043e\u0432\u043b\u0435\u043d\u0438\u0439 \u0448\u0430\u0431\u043b\u043e\u043d"}-->

Переробив шаблон за спеціалізацією мов програмування, заодно виявилось що у нас немає ряд статей по програмуванню, як то квантове програмування, програмування на стороні сервера (Server-side scripting), про високорівневі та низькорівневі мови програмування і т.п. За основу шаблону взяв попередній шаблон та статтю Порівняння мов програмування, статті пов'язані з відповідною класифікацією. Поки що не перевірив усі мови "загального призначення" і сумнівають куди занести PostScript та Lustre (Потрібно глибше вникнути що це за мови такі)-- Volodimirg (обговорення) 14:01, 9 жовтня 2015 (UTC)Відповісти