Нудельман Олександр Еммануїлович

Нудельман Олександр Еммануїлович
Народився8 (21) серпня 1912
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер2 серпня 1996(1996-08-02) (83 роки)
Москва, Росія
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна Росія
 СРСР
Діяльністьінженер, винахідник
Alma materНаціональний університет «Одеська політехніка» (1935)
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Знання мовросійська
ЗакладКБ Точмашd
ЧленствоРосійська академія космонавтики ім. К. Е. Ціолковськогоd
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Кутузова I ступеня орден Кутузова II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 3-го ступеня Ленінська премія Державна премія СРСР Державна премія СРСР

Олександр Еммануїлович Нудельман (1912–1996) — радянський конструктор, учений і організатор виробництва озброєнь і військової техніки. Двічі Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської, трьох Сталінських та двох Державних премій.

Біографія

Файл:Памятник Нудельману Александру Эммануиловичу.jpg
Пам'ятник у Одесі

Народився 8 (21 серпня) 1912 року в Одесі (нині — Україна) в єврейській родині столяра-модельника Еммануїла Абрамовича Нудельмана (1877—1945), власника механічної майстерні на Московській вулиці, випускника єврейського ремісничого училища товариства «Труд», та Естер Ісаківни Нудельман (уродж. Штейнман, 1879—1960)[1][2]. У сім'ї росло шестеро дітей, і вона мешкала в Одесі за адресою Наришкінський узвіз, 7.

У 1935 році закінчив ОПІ, розпочав наукову діяльність у лабораторії холодильної техніки під керівництвом Бориса Блієра.

Працював у ОКБ-16 у Москві, під керівництвом Якова Таубіна, після арешту останнього (травень 1941 року) став головним конструктором даного ОКБ (КБ «Точмаш», зараз ВАТ «КБ точного машинобудування ім. А. Е. Нудельмана»).

У 1942 — 1986 роках — начальник-головний конструктор.

У 1987 — 1991 роках консультант в МОП.

З 1991 року науковий консультант у КБ «Точмаш».

1962 року захистив докторську дисертацію, в якій розробив принципи побудови та конструктивні рішення автоматичного гарматного озброєння нового покоління.

Олександр Еммануїлович близько співпрацював з професором Леонідом Лінником, завідувачем лабораторії оптичних квантових генераторів ГУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії імені В. П. Філатова НАМН України», де протягом ряду років виконувалася експериментальна та клінічна апробація перших у ОКБ-16 лазерних приладів. Завдяки цій співпраці перше у світі медичне лазерне втручання було проведено професором Лінником в Одесі у 1963 році.

Після виходу на пенсію у 1987 році продовжував працювати консультантом у рідному КБ. При цьому він був консультантом Міністерства оборонної промисловості СРСР.

Жив і працював у місті Москві. Доктор технічних наук, професор, академік Російської академії космонавтики імені К. Е Ціолковського.

Могила Нудельмана на Кунцевському цвинтарі Москви.

Помер 2 серпня 1996 року. Похований з військовими почестями у Москві на Кунцевському цвинтарі.

Сім'я

  • брат — Григорій Еммануїлович Нудельман (1904—1975), конструктор, спеціаліст в галузі харчового машинобудування, винахідник, автор монографій[3].
  • сестра — Вікторія Еммануїлівна Нудельман (1917—1999), архітектор.
  • сестра — Діна Еммануїлівна Нудельман (1919—2005), піаніст[4], учениця Володимира Софроницького.
  • сестра — Ольга Григорівна Нудельман (1912—1999), інженер.
  • сестра — Раїса Еммануїлівна Нудельман (1914—1995), художник, була одружена з Борисом Мінкусом (1904—2004), вченим в галузі холодильної техніки, доктором технічних наук, сином архітектора Адольфа Мінкуса[5].

Внесок

Під керівництвом Нудельмана створено:

Нагороди і премії

Пам'ять

  • За життя йому було встановлено в Одесі бронзове погруддя.
  • Колишнє ОКБ-16 носить його ім'я.

Примітки

  1. ↑ Посемейные списки одесских евреев-мещан (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  2. ↑ Александр Розенбойм «Дважды спасённая, или Праведники 1905 года». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  3. ↑ Нудельман, Александр Эммануилович. Российская Еврейская Энциклопедия (русский) . 12.07.2009. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  4. ↑ Памятные даты. 7 мая - 100 лет со дня рождения Дины Эммануиловны Нудельман - пианистки, концертмейстера в 1952-1981 гг. Мемориальный музей-квартира Ел.Ф.Гнесиной (русский) . май 2019 г. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  5. ↑ Карина Раух «Семья Минкус—Нудельман в доме Блещунова». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  6. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О награждении орденами и медалями работников ордена Ленина завода № 74 Народного комиссариата вооружения» // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 4 (264). — Число 23 (1). — С. 4.
  7. ↑ «За образцовое выполнение заданий Командования по обеспечению действующей Красной Армии артиллерийским вооружением и боеприпасами» — Указ Президиума Верховного Совета СССР от 18.11.1944 — О НАГРАЖДЕНИИ ГЕНЕРАЛОВ, ОФИЦЕРОВ И КОНСТРУКТОРОВ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ВООРУЖЕНИЯ И БОЕПРИПАСОВ/ Газета Красная звезда — 19.11.1944. № 274 (5954)

Додаткова література

  • Ноздрачёв А. Александр Эммануилович Нудельман. К 90-летию со дня рождения // Военный парад : журнал. — 2002. — Т. 52, № 04 (июль-август). — С. 112. — ISSN 1029-4678.

Посилання