PROFILPELAJAR.COM

Ночнар білогорлий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина:	Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід:	Ночнар (Eurostopodus)
Вид:	Ночнар білогорлий

Біноміальна назва

Eurostopodus mystacalis
(Temminck, 1826)

Синоніми

Caprimulgus mystacalis
Caprimulgus albogularis
Eurstopodus albogularis

Посилання

Вікісховище:	Eurostopodus mystacalis
Віківиди:	Eurostopodus mystacalis
ITIS:	555532
МСОП:	22725660
NCBI:	48290
Fossilworks:	371357

Ночна́р білогорлий^[2] (Eurostopodus mystacalis) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)^[3]. Мешкає в Австралії і Папуа Новій Гвінеї. Раніше вважався конспецифічним з соломонськими і новокаледонськими ночнарями^[4].

Опис

Білогорлі ночнарі є найільшими представниками родини в Австралії, їхня довжина становить 30-37 см^[5]. Середня вага самців становить 98-145 г, самиць 140-180 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла і крила сірувато-бурі, поцятковані чорнувато-бурими плямами і широкими смугами. Нижня частина тіла поцяткована коричневими або сірувато-бурими плямами і рудуватими смугами. Крила сірувато-бурі, поцятковані чорнувато-бурими плямками. На шиї охристий "комір", на горлі з боків великі білі плями. На чотирьох крайніх першорядних махових перах є помітні білі плями. Хвіст коричневий, поцяткований чорними плямками, білі плями на ньому відсутні^[6]. Дзьоб сірувато-чорний, лапи темно-коричневі, короткі.

Поширення і екологія

Білогорлі ночнарі гніздяться на сході Австралії, на схід від Великого Вододільного хребта^[7]. Популяції Квінсленду є переважно осілими, південні популяції взимку мігрують на північ, на схід Нової Гвінеї^[8]. Білогорлі ночнарі живуть в різноманітних природних середовищах, віддають перевагу сухих тропічних лісах з рідким підліском, зокрема лісам, що постраждали від лісових пожеж^[9]^[10]. В Новому Південному Уельсі білогорлих ночнарів спостерігали на узліссях вологих тропічних лісів та в мангрових лісах. На Новій Гвінеї білогорлі ночнарі зимують в саванах, на луках, болотах і в садах. Вони зустрічаються на висоті до 1650 м над рівнем моря, під час міграції можуть утворювати зграї до 20 птахів. Живляться комахами, яких ловлять в польоті^[11]. Сезон розмноження триває з вересня по лютий, на південному сході Австралії переважно з жовтня по грудень. Відкладають яйця просто на голу землю або серед опалого листя^[12]. В кладці 1 жовтувате яйце, поцятковане пурпурово-коричневими плямками. Вдень яйце насиджує самиця, вночі її підміняє самець. Інкубаційний період триває від 29 до 33 днів, пташенята починають літати на 30 день після вилуплення. Через 3 тижні після відкладення першого яйця самиця може відкласти друге.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Eurostopodus mystacalis.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 травня 2022.
↑ M.M. Ekstrom, Johnathan; P.G. Jones, Julia; Willis, Jake; Tobias, Joe; Dutson, Guy; Barre, Nicolas (2002). New information on the distribution, status and conservation of terrestrial bird species in Grande Terre, New Caledonia. Emu - Austral Ornithology. 2 (102): 197:207. doi:10.1071/MU01004. Процитовано 10 жовтня 2020.
↑ Cleere, Nigel (1998). Nightjars: a guide to nightjars and related nightbirds. Pica Press. с. 180—181. ISBN 9781408135464. Процитовано 14 жовтня 2020.
↑ Cleere, N; G. M., Kirwan; E.F.J, Garcia (2020). Del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David; De Juana, Eduardo (ред.). White-throated Nightjar(Eurostopodus mystacalis). In Birds of the World. 1. doi:10.2173/bow.whtnig3.01. Процитовано 14 жовтня 2020.
↑ Roderick, Michael; Filewood, Winston (2012). Observation of White-throated Nightjars at Tahlee, New South Wales (PDF). The Whistler. 6: 59—60. Процитовано 12 жовтня 2020.
↑ Beehler, Bruce M.; Pratt, Thane K. (2016). Bird of New Guinea. Princeton: Princeton University Press. с. 151. ISBN 9781400880713. Процитовано 14 жовтня 2020.
↑ Kavanagh, Rodney P.; Bamkin, Khia L. (1995). Distribution of nocturnal forest birds and mammals in relation to the logging mosaic in south-eastern New South Wales, Australia. Biological Conservation (англ.). 71 (1): 41—53. doi:10.1016/0006-3207(94)00019-M.
↑ Kavanagh, Rp; Debus, S; Tweedie, T; Webster, R (1995). Distribution of Nocturnal Forest Birds and Mammals in North-Eastern New South Wales: Relationships With Environmental Variables and Management History. Wildlife Research (англ.). 22 (3): 359. doi:10.1071/WR9950359. ISSN 1035-3712.
↑ Cayley, Neville William; Chisholm, Alec H. (1971). What Bird Is That?: A Guide to the Birds of Australia (вид. 6). Sydney: Angus and Robertson. с. 82. ISBN 0207941300. Процитовано 11 жовтня 2020.
↑ Elliott, A. J. (1935). Notes on the White-throated Nightjar. Emu - Austral Ornithology (англ.). 35 (2): 129—132. doi:10.1071/MU935129. ISSN 0158-4197.