Протягом 40 років концертами керували австрійські диригенти, у тому числі понад 20 років (з 1955 по 1979) концертом керував концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Віллі Босковскі[en]. З 1987 року для проведення концерту запрошується один із найвідоміших диригентів світу.
Концерт транслюється по телебаченню на весь світ. У 2015 році аудиторія телеглядачів концерту за оціночними даними склала 50 мільйонів людей з 90 країн[3]. В Україні концерт транслюється першим (Українське радіо) та третім (Радіо Культура) радіоканалом Українського радіо[4], а 1 січня 2020 року його вперше наживо транслювали телеканали Перший та Суспільне Культура[5].
Квіти для прикрашення Великого концертного залу Віденського музичного товариства (нім.Wiener Musikverein) — щорічний дар італійського міста Санремо.
У концерті зазвичай виконується 12 творів з перервою після шостого номера. За основною частиною слідують три номери на біс: швидка полька, потім вальс Штрауса-сина «На прекрасному блакитному Дунаї», який переривається оплесками музикантів і їх вітаннями з Новим роком публіки, і «Марш Радецького» Штрауса-батька, при виконанні якого публіка за традицією оплесками і тупотінням ніг відбиває такт, а диригент повертається до неї обличчям і диригує цими оплесками. Ця традиція сягає своїм корінням до першого виконання маршу, який справив таке сильне враження на присутніх на ньому австрійських офіцерів та інших офіційних осіб, що ті стали мимоволі притупувати ногами в такт, всупереч своїй культурній стриманості. Загальна тривалість концерту складає близько двох з половиною годин.