Новоросійський трамвай — трамвайна система, що функціонувала в Новоросійську з 1934 по 1969 роки.
Історія
Трамвайний рух в Новоросійську було відкрито 1 липня 1934 року. Лінія була продовжена в січні 1935 року, вона проходила від цементного заводу «Пролетарій» до робочої околиці Мефодіївка через східну частину міста. Першими були використані 6 моторних вагонів Х і 3 причіпних М.
У 1939 році першу лінію продовжили на схід до цементного заводу «Жовтень».
7 листопада 1940 року відкрили 4-кілометрову лінію в західній частині міста: від Станиці вулицями Ворошиловська, Слепцовська, Лейтенанта Шмідта, Толстого, Губернського, Паризької Комуни, Комінтерну і Колгоспна до ринку. На західній лінії експлуатувалися 4 вагона, через велику кількість залізничних шляхів, що ведуть в порт, зв'язку зі східною лінією не було. Загальна протяжність шляхів склала 11,7 км.
У 1942 році під час бойових дій трамвайна мережа Новоросійська була зруйнована. Західна лінія в Станичку постраждала найсильніше і не була відновлена.
Післявоєнний період
10 серпня 1946 року було відновлено трамвайний рух на 5-кілометровій ділянці від Мефодіївки до цементного заводу «Пролетарій». 25 листопада 1947 року рух трамваїв було закрито. 10 липня 1948 року було відновлено рух на ділянці НоворЕС — Поштова вулиця. У листопаді 1948 року ділянку Новорес — Мефодіївка було введено в експлуатацію.
У проекті реконструкції Новоросійська 1949 року в західній частині міста передбачалося спорудження двох ліній: по вулиці Енгельса до Куніковки і по вулиці Сипягина у промисловий район. При цьому запроектовані лінії повинні були зв'язати з діючою з допомогою будівництва естакади. Однак в 1950-і роки естакада над залізничними коліями побудована не була, і лінії в західній частині міста не були збудовані.
До 1954 року оборотні кільця на кінцевих зупинках були відсутні. У 1954 році через рік після надходження двох нових односторонніх поїздів КТМ-1 / КТП-1 на НоворЕС було влаштовано оборотне кільце, після чого нові поїзди пустили в експлуатацію. У старих вагонах почалося обладнання кабін для водіїв, двері в деяких з них залишалися на лівій стороні.
У жовтні 1957 року було відкрито рух на новозбудованому південній ділянці від Новореса до цементного заводу «Жовтень». У листопаді 1957 року північний відрізок лінії в Мефодіївка був продовжений на 644 метра. Поруч була побудована станція для причіпних вагонів. Загальна довжина шляхів досягла 9,9 км.
У березні 1969 року було створено Новоросійське трамвайно-тролейбусне управління, але таким воно називалося недовго. 1 квітня 1969 року була відкрита лінія тролейбуса. Була побудована естакада через залізничні колії, і по ній почалася прокладка другої черги тролейбуса до цементних заводів. Одночасна експлуатація трамвайної і тролейбусної мереж була визнана недоцільною. Останнім днем руху стало 24 серпня 1969 року. У вересні 1969 року по побудованої естакаді до цементного заводу «Пролетарій» була пущена лінія другої черги новоросійського тролейбуса. 31 жовтня того ж року Рада Міністрів Української РСР ухвалила постанову «Про закриття трамвайного руху в Новоросійську», на підставі якого 22 січня 1970 року рішенням міської ради Новоросійська трамвай на узбережжі Цемеської бухти припинив своє існування.
Рухомий склад
Модель
|
Завод-виробник
|
Число експлуатувалися пасажирських вагонів
|
початок експлуатації
|
кінець експлуатації
|
нумерація
|
Робота в трамвайних поїздах
|
Примітки
|
Х
|
Митіщинській Машинобудівний завод
|
|
1 липня 1934
|
|
№ 1-6
|
|
|
М
|
Митіщинській Машинобудівний завод
|
|
1 липня 1934
|
|
№ 01-03
|
|
|
КТМ-1
|
Усть-Катавський Вагонобудівний завод
|
|
тисячі дев'ятсот п'ятьдесят-чотири
|
|
№ 9-11
|
|
|
КТП-1
|
Усть-Катавський вагонобудівний завод
|
|
1954
|
|
№ 04-05, № 09-011
|
|
|
МС
|
Завод «Червоний Путиловець»
|
|
Кінець 1950-х
|
|
№ 1, № 3, № 4, № 1872 № тисяча вісімсот сімдесят п'ять, № 1876, № 2107, № 2177, № 2190, № 2303
|
|
Отримано з Ленінграда
|
ПМ
|
Митіщинській Машинобудівний завод
|
|
Кінець 1950-х
|
|
№ 02 (?), 06
|
|
Отримано з Ленінграда
|
ПС
|
Завод "Червоний Путиловець"
|
|
1959–1962
|
|
№ 02 (?), № 06, № 14, № 92, № 223, № 314
|
|
Отримано з Ленінграда
|
Посилання