Нетривалі провінції Османської імперії — бейлербейства, еялети та вілаєти, що існували короткий час. Припинили своє існування внаслідок реформування, зменшення підвладної османським султанам території. Ці провінції існували від 2-3 до 20 років, після чого втрачалися або були приєднані до інших провінцій імперії. Загалом було 5 таких бейлербейлики, 10 — еялетів та 7 — вілаєтів.

• Ногаї, 1548—1555, 1578—1590 роки
• Сухум, 1578—1580 роки
• Тіфліс, 1578—1583 роки
• Кахетія, 1578—1601 роки
• Дагестан, 1578—1606 роки

• Ширван, 1578—1605 роки
• Єреван, 1583—1604 роки
• Тебриз, 1585–1603 роки
• Горі, 1586—1605 роки
• Гянджа, 1588—1606 роки
• Нахічевань, 1591—1603 роки
• Сігетвар, 1596—1600 роки
• Тіфліс, 1724—1734 роки
• Сарухан, 1845—1847 роки
• Курдистан, 1847—1867 роки

• Призрен, 1869—1877 роки
• Карс, 1875—1878 роки
• Герцеговина, 1875—1877 роки
• Екватор, 1876—1888 роки
• Дерсім, 1875—1886 роки
• Хаккярі, 1876—1888 роки
• Каресі, 1881—1888 роки

• D. E. Pitcher (1972). An Historical Geography of the Ottoman Empire: From Earliest Times to the End of the Sixteenth Century. Brill Archive. p. 140
• Stanford Jay Shaw; Ezel Kural Shaw (1977). History of the Ottoman Empire and Modern Turkey. Cambridge University Press. p. 154. ISBN 978-0-521-29166-8.
• Hakan Özoğlu, Osmanlı devleti ve Kürt milliyetçiliği, Kitap Yayinevi, 2005, ISBN 978-975-6051-02-3