PROFILPELAJAR.COM

Неплюєв Микола Іванович
Неплюєв Микола Іванович
Народився	30 жовтня (11 листопада) 1825; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	17 (29) січня 1890 (64 роки); Ямполь, Глухівський повіт, Черніговська губернія
Alma mater	Миколаївське кавалерійське училищеd
Рід	Неплюєви
Батько	Неплюєв Іван Іванович (1802-1858)
Мати	Berta von Diebitschd
У шлюбі з	Aleksandra Neplyuyevad
Діти	Неплюєв Микола Миколайович
Нагороди	Шаблон:Орден Святого Володимира 2 ступени Орден Святого Володимира 3 ступеня; Орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною Шаблон:Орден Святого Станіслава 2 ступеня з імператорською короною
	; ; ;

|нагороди і премії=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Неплюєв.

Микола Іванович Неплюєв (нар. 11 листопада [30] жовтня 1825, Санкт-Петербург — пом. 29 [17] січня 1890, Чернігівська губернія) — таємний радник з роду Неплюєвих.

Походження

Старший син І. І. Неплюєва. Хрещений був у церкві Мармурового палацу, хрещеник дружини Ф. В. Самаріна^[1]. Виховувався у Швейцарії, потім у Школі гвардійських подпрапорщиков; у службі з 2 серпня 1843 року. З 1845 року служив у лейб-гвардії Драгунському і Кінно-гренадерському полках.

Політична діяльність

В 1863 році Микола Неплюєв обраний глухівським повітовим предводителем дворянства. У цей час перебудував мурований одноповерховий будинок у Глухові^[2]

В 1872—1890 роках був чернігівським губернським предводителем дворянства. За словами О. О. Половцова у Чернігові Неплюєв займав єдиний розкішний в місті будинок, який належав дворянству. Вважався реакціонером, стояв на чолі консервативної партії і постійно боровся з політикою Ф. Ф. Ліндфорса та І. І. Петрункевичем. Висловлюючи при цьому дуже виразно і незмінно свою позицію він користувався якщо не співчуттям, то повагою навіть своїх опонентів^[3].

Після смерті батька отримав у спадок піддубський майорат (6000 десятин землі і містечко Ямпіль (30000 десятин); після смерті матері, баронеси Берти Василівни (уродж. Дібіч) — маєток у Пікардії.

Помер у 1890 році від апоплексичного удару, похований у своєму маєтку в містечку Ямпіль^[4].

Нагороди

орденом Св. Володимира 2-го та 3-го ст.,
Св. Анни 2-го ст. з імператорською короною (1871),
Св. Станіслава 2-го ст. з імператорською короною (1868).

З 8 вересня 1878 року — дійсний статський радник^[5].

Родина

Дружина (з 23 квітня 1849) — баронеса Олександра Миколаївна Шліппенбах (17.7.1827—1917), нащадок шведського полководця Вольдемара Шліппенбаха, що був сподвижником Петра I.

У них було троє дітей:

Микола (11.9.1851—1908), засновник Хрестовоздвиженського православного трудового братства.
Марія (24.5.1853—1931), з 16 жовтня 1874 року була одружена з дійсним статським радником, колишнім новозибковським повітовим предводителем дворянства Михайлом Михайловичем Уманцем (пом. 24.10.1888).
Ольга (14.10.1859—1944)^[6].

Генеалогія

Примітки

↑ ЦГИА СПб. Ф.19. — Оп.124. — Д.643. — С. 256.
↑ Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми, 2003. — С. 318.
↑ Дневник А. А. Половцова // ЦИАМ. Ф. 583. — Оп. №. 1. — Ед. хр. 18.
↑ ГАЧО. Ф. 679 Оп.10 Д. 533. с. 10. // Метрические книги Спасо-Преображенского собора г. Чернигова.
↑ Неплюев Николай Иванович // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 18 января 1879 года. — С. 1243—1244.
↑ «Заслуговує гідно облаштованої могили»: історик розповів про матір М. М. Неплюєва. www.yampil.info. Ямпіль.INFO. 1 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.

Література

Витевский В. Н. Дети Ив. Ив. Неплюева, правнука основателя Оренбурга // И. И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк… — Каз.: тип. Имп. ун-та, 1891. — 230 c. (рос.)