Ненсі (рос. Нэнси) — український музичний гурт, утворений в 1992 році в Костянтинівці. Назва гурту походить від імені першого кохання засновника колективу Анатолія Бондаренка. Вважається одним з найуспішніших гуртів за всю історію на пострадянському просторі. Ненсі продали понад 5 мільйонів альбомів і синглів по всьому світу. Найбільш відомі завдяки пісні «Дим сигарет з ментолом».
Андрій Костенко — народився 15.03.1971 на о. Ітуруп, Курильський округ (Сахалінська область, РРФСР). З 1974 (3 роки) жив у Краматорську Донецької області.
Сергій Бондаренко (19.06.1987—18.10.2018), народився у Костянтинівці Донецької області.
Дим сигарет з ментолом — перший альбом, записаний 1992 року в студії звукозапису «Ліра» у Донецьку.
Історія групи
Ідея створення групи «Ненсі» належить продюсеру, поету і композитору Анатолію Бондаренку. Ще в шкільні роки він складав музику і тексти для створення власних пісень.
В 1983 році створив групу «Хобі», і вона стала популярною в Донецькій області. «Хобі» записала в студії Донецького Державного Центру телерадіомовлення альбом «Кришталева любов» («Хрустальная любовь»), який представляв собою цикл пісень власного твору. Головна композиція «Кришталева любов» згодом увійшла до альбому «Ненсі» «Туман-туман».
До серпня 1991 року група гастролювала по обласних майданчиках. У період розпаду СРСР група «Хобі» закрилася. У 1992 році Анатолій Бондаренко зібрав нових учасників для групи, у тому числі клавішника і соліста Андрія Костенка, з перспективою просування в Москві. Влітку 1992 року розпочалася студійний запис нового альбому, який завершився до кінця 1992 року. Технічні роботи звукозапису забезпечив директор студії «ЛІРА» Анатолій Воробйов, а творчий процес — Донецький академічний український музично-драматичний театр. Зобов'язання по просуванню альбому «Ненсі» на всьому пострадянському просторі взяла на себе московська студія «Союз».
Пісня гурту «Дим сигарет з ментолом» придбала популярність[1] і була видана великими тиражами. У 1994 р пісні «Ненсі» звучать на всіх радіостанціях Росії. У 1995 році вийшов перший компакт-диск. У 1995—1996 група з'являлася в ефірах центральних каналів Росії та України. У 1996 році на Першому каналі (ОРТ) у програмі «МузОбоз» рульовий Обозу Іван Демидов назвав групу Ненсі найкращою в Росії і № 1 в СНД.
Ім'я
У січні 1993-го Анатолій вирішив позбутися незручної назви групи «Хобі» і почав шукати відповідне ім'я для професійної діяльності групи. За спогадами Анатолія: Так, коли ми називали групу, був створений список назв. Інтернету в 1992 році не було, і ми пішли консультуватися до друзів у магазини грамплатівок, які були в курсі всіх західних і радянських груп. Тут же прибрали всі збіги, оскільки такі назви вже були. До смішного доходило, думаємо: «Винтик»! А така група вже є. Динамік (група)! І така група є. Мабуть, творчі люди на одній хвилі знаходилися
Музикантам допомогла місцева мешканка, фахівець з енергетики — вона звіряла різні варіанти назви групи з фотографіями учасників групи. А коли її перлина на нитці описала величезне коло над ім'ям Ненсі, вона посміхнулася і сказала, що в цьому поєднанні енергетика створює сильне поле. І поклавшись на фахівця вибрали ім'я групи.
Ім'я Ненсі потрапило в цей список тому, що колись, у вісімдесятих, в піонерському таборі «Донецька юність» в Слов'яногорську, в найкрасивіших місцях, я зустрів її. У цьому піонерському таборі я проводив кожне літо з першого класу до восьмого — там мама працювала, світла їй пам'ять. У сьомому класі ми вже були підлітками, ми танцювали, закохувалися. До нас приїхала група юнаків та дівчат з різних країн світу, серед яких була Ненсі. Вона вчила російську мову, сиділа з нами вечорами біля багаття. Співала і танцювала на конкурсах і дискотеках. Одного разу ми з нею як танцювальна пара посіли третє місце і отримали бронзові медалі. За день до від'їзду делегації ми посварилися через те, що я підкрався, коли вона писала лист, а я дивився і читав … Раптом вона озирнулася і була шокована такою «жартом». Зі сльозами і обуреним криком вона пішла. Коли прийшов час делегації їхати, я стояв біля автобуса і всім говорив поки. Майже всі хлопці плакали. Вона сиділа біля вікна і дивилася з байдужістю на все, що відбувається. Зачинилися двері, колона автобусів рушила, я побіг за цим автобусом і зупинив його. Відкрилися двері, Ненсі вибігла і на очах у всіх ми обнялися і стали цілуватися … Я подарував їй гітару — вона здивовано подивилася на мене, адже це був страшний дефіцит в СРСР. Вона сіла в автобус, і колона зникла в лісовому масиві, залишивши запах бензину і її парфумів …
Ми кілька років листувалися, поки не змінилася політична обстановка, я писав листи ще і ще, але вони поверталися до мене чи не доходили до неї. Сказали, що її сім'я змінила місце проживання.
Так це ім'я залишилося зі мною по життю …