Нахапетов Родіон Рафаїлович
Дата народження	21 січня 1944(1944-01-21) (80 років)
Місце народження	П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР
Громадянство	СРСР  Росія  США
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1965) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1972)
Професія	актор, кінорежисер, сценарист, виробник, оператор-постановник, кінопродюсер
Заклад	Мосфільм
Нагороди
IMDb	ID 0620471
rodionnahapetov.com

Нахапетов Родіон Рафаїлович — радянський російський актор, кінорежисер. Заслужений артист РРФСР (1967). Народний артист РРФСР (1985). Лауреат ряду кінематографічних премій.

Народ. 21 січня 1944 р., П'ятихатки Дніпропетровської області. Закінчив акторський (1965) і режисерський (1972, майстерня І. Таланкіна) факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Популярність акторові принесли ролі в картинах «Ніжність» (1967), «Закохані» (1969), «Раба любові» (1975), «Валентина» (1981), «Пізня любов» (1983).

Поставив згодом фільми: «З тобою і без тебе» (1973), «Вороги» (1977), «Не стріляйте в білих лебедів» (1980), «Парасолька для наречених» (1986) тощо.

Знявся в українських стрічках: «Мріяти і жити» (1974), «Стрибок» (1985, Сергій Кустовський), «Ранкове шосе» (1988, Антон Клямін).

Володар красивого голосу, працює на дубляжі іноземних картин («Людина-оркестр» (1970, Філіп Еванс (роль Олів'є де Фюнеса), «Народний роман» (1974, агент Джованні (роль Мікеле Плачідо) тощо).

1985 — Лауреат Державної премії СРСР — за роль у фільмі «Торпедоносці» (1983).

З 1989 р. жив і працював у США, де створив серіал «Росіяни у місті Ангелів» (2002) тощо.

З 2003 року Нахапетов, також, живе і працює в Росії.

• «Кульбабове вино» (1972, к/м)
• «З тобою і без тебе» (1973)
• «На край світу…» (1975)
• «Вороги» (1977)
• «Не стріляйте в білих лебедів» (1980)
• «Про тебе» (1981, також співавт. сценарію)
• «Парасолька для наречених» (1986)
• «Наприкінці ночі» (1987)
• «Прикордонний блюз» / Border Blues (2004)
• «Зараження» / Contamination (2008, також сценарист, США) та ін.

• «Живе такий хлопець» (1964, інженер Гена; реж. В. Шукшин)
• «Застава Ілліча» (1964, червоноармієць (в титрах — Р. Нахопятов)
• «Серце матері» (1965, Ленін)
• «Вірність матері» (1966, Ленін)
• «Пряма лінія» (1967, Володимир Бєлов)
• «Пароль не потрібен» (1967, Всеволод Владимиров (він же Максим Максимович Ісаєв, він же майбутній Отто фон Штірліц))
• «Ніжність» (1967, Тімур)
• «Закохані» (1969, Родін)
• «Старий дім» (1969, Огарьов)
• «Це солодке слово — свобода!» (1972, Бенедикто)
• «Мріяти і жити» (1974, Костянтин Петрович, режисер; реж. Ю. Іллєнко, студія ім. О. Довженка)
• «Раба любові» (1975, Віктор Іванович Потоцький, кінооператор; реж. М. Михалков)
• «Підозрілий» (1978, Дімітріу)
• «Перед закритими дверима» (1981, Мурад)
• «Суджу тебе любов'ю» /Súdim ta láskou (1981, Сопко)
• «Валентина» (1981, Володимир Михайлович Шаманов, слідчий; реж. Г. Панфілов)
• «Дві глави з сімейної хроніки» (1982, Гаммер в молодості)
• «Людина, яка закрила місто» (1982, Олексій Іванович Рогов, слідчий прокуратури)
• «Торпедоносці» (1983, льотчик Олександр Бєлобров, гвардії старший лейтенант, командир екіпажу)
• «Пізня любов» (1983, Микола Андрійович Шаблов)
• «Серафим Полубєс й інші мешканці Землі» (1983, експерт Микита Зав'ялов)
• «Вибач нас, перше кохання» (1984, Алік, архітектор-реставратор)
• «Стрибок» (1985, Сергій Кустовський; реж. М. Малецький, студія ім. О. Довженка)
• «Замах на ГОЕЛРО» (1986, Ігор Борисов)
• «Політ птаха» (1988, Гліб, оператор-документаліст)
• «Воно» (1989, Ераст Андрійович Грустилов)
• «Зараження» (2008, Василій Тельник)
• «Павук» (2015, т/с, Сергій Сергійович Скуратов, начальник відділу кадрів Будинку моди) та ін.

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.291;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.531.