Науменко Петро Васильович

Науменко Петро Васильович
Народився8 грудня 1905(1905-12-08)
Валки, Харківська губернія, Російська імперія
Помер18 березня 1992(1992-03-18) (86 років)
Москва, Росія
ПохованняП'ятницький цвинтар[d]
Країна СРСР
Національністьукраїнець
Alma materНТУ «ХПІ»
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 3-го ступеня Сталінська премія 3-го ступеня

Петро Васильович Науменко (8 грудня 1905(19051208), місто Валки Харківської губернії, тепер Богодухівського району Харківської області — 18 березня 1992, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Державного комітету з харчової промисловості при Держплані СРСР — міністр СРСР. Доктор технічних наук (1964).

Життєпис

Народився в селянській родині. У листопаді 1917 — лютому 1921 року — чорнороб заводу «Нафталін» у місті Харкові.

У лютому 1921 — січні 1922 року — агент по боротьбі з бандитизмом Валківської повітової надзвичайної комісії (ЧК) Харківської губернії.

У січні 1922 — листопаді 1925 року — вантажник, робітник-бурильник Харківської фабрики «Трудовий хімік».

Член РКП(б) з листопада 1925 року.

У листопаді 1925 — червні 1927 року — голова заводського комітету, в червні 1927 — листопаді 1930 року — заступник директора та директор заводу «Трудовий хімік» у Харкові.

У листопаді 1930 — липні 1935 року — студент Харківського хіміко-технологічного інституту, здобув спеціальність інженера-технолога жирової промисловості.

У листопаді 1934 — лютому 1936 року — завідувач виробництва, в лютому 1936 — грудні 1937 року — головний інженер Першого державного миловарного заводу імені Урицького в Харкові.

У грудні 1937 — листопаді 1941 року — заступник начальника Головного управління олійно-жирової промисловості Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У листопаді 1941 — березні 1942 року — начальник 3-го сектору та заступник начальника військового відділу Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

З березня до жовтня 1942 року — начальник Головного управління навчальних закладів Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У жовтні 1942 — 1949 року — головний інженер — заступник начальника, в 1949—1951 роках — начальник Головного управління рослинних олій ти жирів Народного комісаріату (Міністерства) харчової промисловості СРСР.

У 1951 — березні 1953 року — заступник міністра харчової промисловості СРСР.

У березні 1953 — січні 1955 року — начальник Головного управління рослинних олій ти жирів Міністерства легкої та харчової промисловості СРСР.

З січня до травня 1955 року — завідувач відділу промисловості продовольчих товарів Ради міністрів СРСР.

У 1955—1956 роках — заступник міністра промисловості продовольчих товарів СРСР.

У 1956 — травні 1957 року — перший заступник міністра промисловості продовольчих товарів РРФСР.

У червні — вересні 1957 року — начальник управління парфумерної промисловості, у вересні 1957 — січні 1958 року — голова техніко-економічної ради Ради народного господарства міста Москви.

У 1958—1961 роках — заступник голови Державного науково-технічного комітету Ради міністрів РРФСР.

У 1961 — грудні 1962 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів РРФСР з координації науково-дослідних робіт.

26 грудня 1962 — 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з харчової промисловості — міністр СРСР.

21 січня 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету з харчової промисловості при Держплані СРСР — міністр СРСР.

У жовтні 1965 — червні 1971 року — заступник міністра харчової промисловості СРСР.

З червня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 18 березня 1992 року в Москві. Похований на П'ятницькому цвинтарі Москви.

Нагороди

Примітки

Джерела

  • Гарнюк С. Совет Народных Комиссаров СССР. Совет Министров СССР. Кабинет Министров СССР. 1923—1991. — Москва, 1999 (рос.)
  • Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999 (рос.)