Наукове товариство імені Шевченка в Європі (англ. Shevchenko Scientific Society in Europe, фр. Société Scientifique Chevtchenko en Europe) — підрозділ Наукового товариства імені Шевченка, який діяв у Європі з 1951 року. Штаб-квартира розташовувалася в невеликому французькому містечку Сарсель недалеко від Парижу.

До 1952 року товариство очолював професор Зенон Кузеля. З 1952 року його змінив Володимир Кубійович (1947–1951 рр. — генеральний секретар НТШ).

Усі часи Сарсель (фр. sarcelle — дика качка, качка мандаринка) був містом, куди приїжджали мисливці, а зупинялися вони в готелі «Босіжур». Згодом архієпископ української греко-католицької церкви Іван (Бучко) викупив цю нерухомість. Так у приміщенні готелю «Босіжур» утворюється науковий осередок НТШ. По суті Наукове товариство імені Шевченка стало еміграційною Академією Наук для поневоленого українського народу.

Співробітники НТШ у Сарселі (Олександр Шульгин, Микола Капуста, І. Яцків^{[уточнити]}, Володимир Янів, Олександр Кульчицький та ін.) мешкали в однокімнатних приміщеннях — колишніх готельних кімнатах, але мали змогу працювати та відпочивати разом. Місячна плата, нижча від мінімуму найгірше оплачуваного робітника у Франції, становила 57 доларів. Така ситуація спонукає українських науковців обробляти земельну ділянку і вирощувати картоплю та помідори.

1962 року представники НТШ в Канаді, а саме Роман Голод, К. Паліїв та М. Зелена, висунули ідею організувати фонд для підтримки європейського осередка Наукового товариства ім. Шевченка у Сарселі^[1]. Велика рада Українського пластового союзу в Нью-Йорку одностайно схвалила цю ідею. Дії із підтримки європейського НТШ отримали назву «Акція „Сарсель“»^[2].

У Європейському осередку НТШ діють^[коли?] такі установи:

1. Канцелярія — веде кореспонденцію понад 2000 листів на рік українською та «чужими» мовами. Видає «Вісті НТШ в Європі», редагує «Бюлетень НТШ».
2. Історично-філософічна секція (директор В. Кубійович) — включає Інститут національних дослідів та Інститут Енциклопедії, що видає і редагує «Енциклопедію Українознавства».
3. Фінансова Комісія — мобілізує жертводавчі фонди, веде бухгалтерську та фактичну звітність фінансової ситуації осередку.
4. Делегатура Українського Вільного Універститету (УВУ) (ректор Володимир Янів) — зусиллями викладачів, які живуть в Парижі та Сарселі, організовує наукові курси та конференції. При УВУ діє ІЗН (Інститут Заочного Навчання) та курси українознавства.
5. КоДУС — Комісія Допомоги Українському Студентству — станом на 1955 рік надала допомогу 2663 студентам на загальну суму майже півмільйона доларів (446.800 дол.).

Наукова діяльність НТШ в Європі проектувалася на Загальних Зборах. Найважливішим завданням-проектом НТШ в Європі було видання словникової частини Енциклопедії Українознавства (ЕУ), яка об'єднала більшість науковців на еміграції-діаспорі; 1955 — 89 вийшло 10 томів, а у 1995 — 11-й том (доповнення). Англійською мовою з'явилася Ukraine: A Concise Encyclopedia'' (у 2 тт., 1963, 1971), і (разом з Канадським інститутом українських студій) 5-томна Encyclopedia of Ukraine. Стан розвитку науки відображають, переважно, за допомогою таких науково-дослідних видань як бібліографії, каталоги, різного типу довідники, словники та енциклопедії. Як показує досвід, енциклопедії та енциклопедичні довідники здобули визнання найвичерпніших щодо повноти інформації. Вони об'єднують найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, можуть будуватися на основі відомостей про діяльність особи, однієї наукової установи чи навіть галузі науки. Архів НТШ у Сарселі налічує велику бібліотеку діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів); картотеки і архів Енциклопедії, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Тут також є найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями «Записок НТШ».

Електронний каталог бібліотеки НТШ у Сарселі почав створюватися в 1994 році і нині^[коли?] нараховує понад 26 тис. назв. ЕК включає бібліографічні описи друкованих видань XIX-ХХ століть, у тому числі довідково-бібліографічні видання, літературу з питань історії, освіти, культури, а також художню літературу, яка була видана на території України, СРСР та за кордоном українською, російською ті іншими мовами.

До проголошення Незалежності НТШ у Сарселі отримує фінансову допомогу від діаспори з Америки та Канади. Після того як українська влада повертає власність НТШ у Львові, фінансування різко зменшується, оскільки Європейське НТШ вже як автономна організація координує свою діяльність зі Світовою Радою зі своїм осідком у Львові. У цих умовах, втім, після проголошення незалежності України вдалося видати антологію української літератури французькою. Робота зайняла більше 6 років. Також активно проводилася і надалі триває робота з адаптації застарілих статей Енциклопедії Українознавства; є потреба видавати аналог Британіки «Book of the year».

За період незалежності України у Сарселі побували десятки представників сучасної еліти^[що?], науковців, викладачів, письменників, серед яких варто згадати Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколу Жулинського та ін.

Матеріальні труднощі та зміна поколінь призвели до певної паузи в діяльності європейського осередку НТШ. Втім, на початку 2010-х років можна сказати, що відбувається його друге народження. 2 квітня 2011 року відбулися Звітно-виборчі Загальні Збори Наукового товариства ім. Тараса Шевченка в Європі, під час яких було обрано нову Управу. За традицією на Зборах вшанували пам'ять покійних членів НТШЄ, прийняли нових членів у складі: М. Романюка, М. Бержерона, І-П. Пилипчука та затвердили Протокол XVIII Загальних Зборів, прослухали і обговорили звіти діяльності НТШЄ за період 2009–2010 років. Новим Головою НТШЄ було обрано Стефана Дуніковського, заступником Голови став Володимир Косик, секретарем Управи — Анна-Марія Довганюк. До Контрольної Комісії увійшли М. Романюк, Н.Микитенко та Я. Йосипишин.

Восени 2011 року відбувся День відкритих дверей, який об'єднав усіх небайдужих та зацікавлених у розвитку проектів НТШЄ. Під час зустрічі була підтримана ініціатива створення Асоціації українців у Валь д'Уазі.

• Енциклопедія українознавства
• Український центральний комітет
• НТШ

• Г. С. Брега. Історично-філософічна секція Наукового товариства імені Шевченка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 583. — ISBN 966-00-0610-1.
• Монастир української енциклопедії під Парижем - Історична правда
• Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка. Інститут Енциклопедичних Досліджень НАН України. 

• Офіційний сайт (укр.) (фр.) (англ.)
•  Наукове товариство імені Шевченка у Європі у соцмережі «Facebook»

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.