Населення Хмельницької області

Чисельність населення

Населення Хмельницької області на 1 травня 2017 року становило 1278183 осіб.
Міське населення становить 726,2 тис.(54.5 %), сільське 607,8 тис.(45.5 %)

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[1][2][3]

рік населення місце серед
регіонів
1926 1 788 000
1939 1 732 000 10
1941[4] 1 786 000
1944[5] 1 282 100
1959 1 608 407 10
1970 1 615 373 13
1979 1 558 442 14
1989 1 527 114 15
2001 1 430 775 13
2014 1 306 992 14
2017 1 278 183 15

Густота населення

Середня густота населення становить 64.8 осіб на км²

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[6] 1960[6] 1970[1] 1990[7] 2000[7] 2010[7] 2020[7]
народжуваності 23,4 19,8 14,8 12,9 8,5 10,8 7,8
смертності 10,2 7,2 9,6 13,5 15,6 15,7 16,7
природного приросту 13,2 12,6 5,2 -0,6 -7,1 -4,9 -8,9


Природний рух населення Хмельницької області у 1950—2020 році [8] [7]
     Народжених       Смертей

Міграційний рух

За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 22369 (16,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 22952 (17,1 на 1000 осіб)
Приріст: –583 (–0,4 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 580 (0,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 335 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +245 (0,2 на 1000 осіб)

Міське населення

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч
за даними Держкомстату[9][10]
Хмельницький ▲266,1 Городок ▼16,7
Кам'янець-Подільський ▼102,3 Дунаївці ▲16,2
Шепетівка ▼43,3 Летичів ▼10,6
Нетішин ▲36,8 Деражня ▼10,3
Славута ▲35,9 Ярмолинці ▼7,8
Старокостянтинів ▲35,1 Понінка ▼7,4
Полонне ▼21,7 Теофіполь ▼6,7
Красилів ▼19,7 Віньківці ▼6,4
Волочиськ ▼19,6 Стара Синява ▼5,6
Ізяслав ▲17,2 Білогір'я ▼5,4

Національний склад

Національний склад населення Хмельницької області станом на 2001 рік [11]

№ Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 339 331 93,88%
2 Росіяни 50 686 3,55%
3 Поляки 23 005 1,61%
4 Білоруси 2 750 0,19%
5 Євреї 1 410 0,10%
6 Молдовани 1 353 0,09%
7 Вірмени 1 159 0,08%
8 Цигани 490 0,03%
9 Татари 464 0,03%
10 Німці 365 0,03%
11 Інші 5 636 0,40%
Разом 1 426 649 100%

Динаміка національного складу Хмельницької області за даними переписів:[12][13][14][15][16]

1939 1959 1970 1979 1989 2001
українці 82,9 90,2 90,8 90,8 90,4 93,9
росіяни 3,6 3,8 4,3 4,9 5,8 3,6
поляки 5,5 4,4 3,3 2,8 2,4 1,6
євреї 7,0 1,2 1,0 0,7 0,1
білоруси 0,2 0,3 0,2
населення, тис 1739,1 1611,4 1615,4 1556,0 1521,6 1426,6

Національний склад районів та міст Хмельницької області за переписом 2001 року, %[11]

українці росіяни поляки білоруси євреї
м. Хмельницький 88,3 7,9 2,0 0,4 0,3
м. Кам'янець-Подільський 91,2 5,9 0,6 0,3 0,2
м. Нетішин 87,5 9,8 0,8 0,4
м. Славута 90,0 6,6 2,0 0,4 0,3
м. Старокостянтинів 91,1 6,7 1,0 0,4 0,2
м. Шепетівка 90,7 5,8 2,0 0,3 0,3
Білогірський район 98,3 0,9 0,5 0,1
Віньковецький район 96,5 3,1 0,1
Волочиський район 95,7 1,5 2,4 0,1
Городоцький район 91,4 1,1 7,2 0,1
Деражнянський район 97,4 1,5 0,1 0,2
Дунаєвецький район 98,2 1,3 0,1 0,1
Ізяславський район 95,7 2,5 1,2 0,2
Кам'янець-Подільський район 98,1 1,2 0,2 0,1
Красилівський район 96,2 1,6 1,7 0,1
Летичівський район 96,0 1,7 1,6 0,1
Новоушицький район 96,1 3,4 0,1 0,1
Полонський район 90,9 1,8 6,6 0,1 0,1
Славутський район 97,8 1,1 0,9 0,1
Старокостянтинівський район 98,0 1,2 0,3 0,1
Старосинявський район 98,5 0,9 0,4 0,1
Теофіпольський район 98,4 0,8 0,3 0,1
Хмельницький район 93,5 1,8 3,9 0,1
Чемеровецький район 99,0 0,8
Шепетівський район 96,3 1,6 1,4 0,1
Ярмолинецький район 97,8 1,3 0,2 0,1
Хмельницька область 93,9 3,6 1,6 0,2 0,1

Мовний склад

Історична динаміка рідної мови населення Хмельницької області за результатами переписів, %[17][14][12][16][15]

1959 1970 1979 1989 2001
українська 89,4 93,1 92,3 91,3 95,2
російська 5,7 5,8 6,9 8,0 4,1
інша 4,9 1,1 0,8 0,7 0,7

Рідна мова населення Хмельницької області за переписом 2001 р. за адміністративними одиницями[18]

українська російська польська вірменська білоруська молдовська
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ 95,2 4,1 0,2 0,1 0,1 0,1
м. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ 88,4 10,4 0,4 0,1 0,1
м. КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ 91,2 7,1 0,1 0,1
м. НЕТІШИН 87,7 11,4 0,1
м. СЛАВУТА 92,3 7,2 0,1 0,1 0,1
м. ШЕПЕТІВКА 93,5 5,7 0,1 0,1 0,1 0,1
м. СТАРОКОСТЯНТИНІВ 92,0 7,5 0,1 0,1 0,2
БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 99,0 0,8 0,1
ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОН 97,2 2,6 0,1 0,1
ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОН 98,5 1,3 0,1
ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОН 98,5 1,0 0,4
ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОН 98,2 1,4 0,1 0,1 0,1
ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОН 98,4 1,3 0,1 0,1
ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОН 97,0 2,8 0,1
КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 98,6 1,2 0,1 0,1
КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОН 98,4 1,4 0,1 0,1
ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОН 98,2 1,5 0,1
НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОН 96,5 3,3 0,1 0,1
ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОН 98,4 1,4 0,1
СЛАВУТСЬКИЙ РАЙОН 98,8 1,1
СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОН 98,6 1,1 0,1
СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОН 98,7 0,8 0,4 0,1
ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 98,9 0,8 0,2
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОН 95,8 2,0 1,8 0,1 0,2
ЧЕМЕРОВЕЦЬКИЙ РАЙОН 99,1 0,8 0,1
ШЕПЕТІВСЬКИЙ РАЙОН 97,9 1,7 0,1 0,1
ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОН 98,1 1,5 0,1 0,1 0,1

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 99,03% мешканців Хмельницької області вказали вільне володіння українською мовою, а 46,70% - російською мовою. 98,32% мешканців Хмельницької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Хмельницької області за даними перепису населення 2001 р.[19][20]

своєї

національності

українська російська
Українці 99,87% 44,74%
Росіяни 96,30% 78,69%
Поляки 26,93% 99,23% 44,01%
Білоруси 42,69% 78,84% 76,22%
Євреї 15,89% 91,91% 87,16%
Молдовани 63,71% 89,36% 52,55%
Вірмени 76,88% 74,72% 72,99%

Місце народження

За переписом 2001 року 95,2% населення Хмельницької області народилися на території України (УРСР), 4,6% населення — на території інших держав (зокрема 3,1% - на території Росії), 0,2% населення не вказали місце народження. 86,8% населення народилися на території Хмельницької області, 8,4% — у інших регіонах України.[21]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Хмельницької області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Хмельницької 1238606 86,8
Вінницької 17066 1,2
Житомирської 12330 0,9
Тернопільської 11452 0,8
Рівненської 9221 0,6
Львівської 5713 0,4
Чернівецької 5437 0,4
Донецької 5379 0,4
Івано-Франківської 5025 0,4
Київської 4447 0,3
Луганської 4016 0,3
Одеської 3726 0,3
Дніпропетровської 3367 0,2
АР Крим 3225 0,2
Черкаської 2928 0,2
Харківської 2690 0,2
Волинської 2643 0,2
Чернігівської 2588 0,2
Миколаївської 2534 0,2
Полтавської 2490 0,2
Закарпатської 2438 0,2
Херсонської 2311 0,2
м. Києва 2257 0,2
Сумської 2204 0,2
Кіровоградської 1983 0,1
Запорізької 1648 0,1
Севастополя 194 0,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[22]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 181 670 35,5%
Обробна промисловість 76 498 14,9%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 45 929 9,0%
Освіта 45 695 8,9%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 35 129 6,9%
Державне управління 33 146 6,5%
Транспорт і зв'язок 24 215 4,7%
Будівництво 17 233 3,4%
Виробництво електроенергії, газу та води 15 900 3,1%
Колективні, громадські та особисті послуги 11 026 2,2%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 9 081 1,8%
Готелі та ресторани 8 014 1,6%
Фінансова діяльність 3 177 0,6%
Добувна промисловість 2 000 0,4%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 1 791 0,3%
Послуги домашньої прислуги 1 120 0,2%
Рибне господарство 420 0,1%
Екстериторіальна діяльність 3 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 512 047 100,0%

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  2. ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
  4. ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  5. ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  6. ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  7. ↑ а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  8. ↑ (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. публікація знаходиться у відкритому доступі
  9. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 14 березня 2010.
  10. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  11. ↑ а б Про кількість та склад населення Хмельницької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
  12. ↑ а б Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  13. ↑ Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  14. ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  15. ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 21 серпня 2014.
  16. ↑ а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  17. ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  18. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
  19. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  20. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  21. ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  22. ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.