Населення Харківської області


Чисельність населення

Динаміка чисельності населення

Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)[1][2][3][4][5][6]

  • 1926 — 2 328 000▲
  • 1939 — 2 554 000▲
  • 1941 — 2 643 100[7]▲
  • 1944 — 1 668 300[8]▲▼
  • 1959 — 2 520 129▲
  • 1970 — 2 826 122}▲
  • 1979 — 3 055 655▲
  • 1989 — 3 174 675▲
  • 2001 — 2 914 212▼
  • 2014 — 2 737 242▼
  • 2021 — 2 619 900▼
  • 2022 — 2 596 250[9]▼

Чисельність населення по районах на 1 лютого 2022 року та середня чисельність у січні 2022 року

За даними Головного управління статистики у Харківській області [10]

Наявне населення Постійне населення
на 1 лютого 2022 року середня чисельність у січні 2022 року на 1 лютого 2022 року середня чисельність у січні 2022 року
Харківська область 2596250 2597606 2580614 2581970
Богодухівський район 122058 122172 122570 122684
Ізюмський район 171886 172003 173179 173296
Красноградський район 103713 103785 104473 104545
Куп’янський район 129927 130019 130710 130802
Лозівський район 147160 147261 148691 148792
Харківський район 1727611 1728330 1707670 1708389
Чугуївський район 193895 194036 193321 193462

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2021 рр.

Коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[11] 1960[11] 1970[1] 1990[12] 1995[13] 2000[12] 2005[13] 2010[12] 2015[13] 2020[12] 2021[13]
народжуваності 19,7 17,3 14,0 11,4 8,8 6,8 7,9 9,5 9,2 6,3 5,9
смертності 7,3 6,9 9,2 12,8 16,5 16,4 16,5 15,2 15,6 16,7 21,0
природного приросту 12,4 10,4 4,8 -1,4 -8,5 -9,6 -8,6 -5,7 -6,4 -10,4 -15,1


Природний рух населення Харківської області у 1950—2020 році [14] [12]
     Народжених       Смертей

Динаміка очікуваної тривалості життя при народженні[10]

Середня очікувана тривалість життя при народженні, роки
обидві статі чоловіки жінки
1990 70,31 65,29 74,85
1991 69,25 64,23 73,97
1992 68,94 63,58 74,04
1993 68,00 62,70 73,08
1994 67,00 61,60 72,35
1995 66,31 60,58 72,17
1996 67,12 61,26 73,11
1997 67,54 61,96 73,13
1998 68,61 63,24 73,85
1999 68,00 62,48 73,50
2000 67,47 61,73 73,34
2001 68,14 62,52 73,78
20021 68,69 63,13 74,29
20031 68,79 63,34 74,24
20041 68,72 63,15 74,31
20051 68,58 62,96 74,26
20061 68,99 63,55 74,41
20071 69,20 63,76 74,61
20081 69,19 63,71 74,61
20091 70,11 64,87 75,21
20101 71,20 66,28 75,82
2011 71,60 66,70 76,08
2012 71,69 66,85 76,23
2013 72,14 67,34 76,61
2014 71,11 66,06 75,97
2015 71,15 66,35 75,71
2016 71,46 66,63 76,05
2017 71,88 67,05 76,45
2018 71,40 66,37 76,27
2019 71,84 66,86 76,62
2020 71,11 66,23 75,84
2021 68,73 64,53 72,83
1 Дані розраховано за два суміжні роки.

Динаміка народження дітей жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі

Частка дітей народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, по відношенню до загальної кількості народжених у % мала збільшення з 1990 року до 2005 року (максимальний показник за період 1990-2005 становив 26,9%), з 2005 року частка дітей почала поступово зменшуватися[13].

Частка дітей, %[13]
1990 12,6
1991 14,8
1992 15,0
1993 15,8
1994 16,4
1995 17,2
1996 16,6
1997 19,1
1998 21,2
1999 22,9
2000 22,5
2001 23,1
2002 23,9
2003 25,0
2004 25,6
2005 26,9
2006 26,0
2007 25,8
2008 25,4
2009 25,5
2010 26,1
2011 26,2
2012 25,4
2013 26,4
2014 25,1
2015 24,7
2016 23,4
2017 24,1
2018 23,5
2019 24,2
2020 24,6
2021 23,8

Показники причин смертності серед населення за окремими причинами (з 2005 року)

Всього померлих, осіб (A00-U85) За окремими причинами, осіб:
хвороби системи кровообігу (I00−I99) новоутворення (C00−D48) зовнішні причини смерті

(V01−Y89)

хвороби органів  травлення (K00−K92) хвороби органів дихання (J00−J98) деякі інфекційні та паразитарні хвороби

 (A00−B99)

причини смерті, позначені кодами для особливих цілей (U00−U85) з них від
COVID-19,

вірус іденти-фікований (U07.1)

COVID-19,

вірус неіденти-фікований (U07.2)

2005 46941 32707 4724 4199 1591 902 707 − − −
2006 45496 32043 4752 3845 1468 817 620 − − −
2007 45512 31882 4876 3833 1666 888 631 − − −
2008 45109 31786 4868 3494 1790 836 718 − − −
2009 42544 30571 4855 2866 1593 702 573 − − −
2010 42106 30269 5229 2646 1394 666 507 − − −
2011 40079 27877 5833 2615 1448 701 541 − − −
2012 40130 27713 6172 2472 1510 713 534 − − −
2013 39465 27546 5886 2309 1562 748 468 − − −
2014 41891 29265 6117 2582 1652 794 398 − − −
2015 42606 30123 6158 2416 1615 768 454 − − −
2016 42229 29799 5927 2362 1528 860 386 − − −
2017 40881 28409 5977 2282 1637 694 387 − − −
2018 42600 29863 5804 2234 1690 902 385 − − −
2019 40611 28079 5714 2225 1624 810 348 − − −
2020 44199 30072 5659 2131 1682 1295 285 1542 1420 122
2021 55056 32400 5406 2097 1729 3468 277 7923 7275 648

Шлюб та розлучення серед населення області

Кількість зареєстрованих

шлюбів, одиниць[13]

Кількість зареєстрованих

розірвань шлюбів, одиниць[13]

1990 30319 14282
1991 30927 15054
1992 23869 15850
1993 26561 15438
1994 24584 14233
1995 26833 13651
1996 18237 13671
1997 21023 12783
1998 19557 12845
1999 21767 12151
2000 16636 13780
2001 19074 12685
2002 19462 12335
2003 22779 11606
2004 16161 11049
2005 19667 11620
2006 20507 11454
2007 24732 11390
2008 19110 10744
2009 18707 8936
2010 17637 81871
2011 20635 11105
2012 16143 10401
2013 18351 10704
2014 19839 9120
2015 21416 9039
2016 16312 9367
2017 17849 9428
2018 16046 11929
2019 16834 10852
2020 12020 9034
2021 15458 9450
1 За даними органів державної реєстрації актів цивільного стану

без урахування розірвань шлюбів, здійснених у судовому порядку.

Міське та сільське населення

Чисельність наявного населення (за оцінкою) у 2002–2021 роках [15]
Осіб
Загальна

чисельність

населення,%

Питома вага

міського

населення,%

Рік
усе населення
міське сільське
2002 2914212 2289174 625038 99,2 78,5
2003 2887897 2272491 615406 99,1 78,7
2004 2866695 2260343 606352 99,3 78,8
2005 2848347 2251883 596464 99,4 79,0
2006 2829016 2243491 585525 99,3 79,3
2007 2812131 2235607 576524 99,4 79,5
2008 2795919 2227858 568061 99,4 79,7
2009 2782422 2221944 560478 99,5 79,8
2010 2769089 2214470 554619 99,5 80,0
2011 2755108 2205545 549563 99,5 80,0
2012 2742180 2197616 544564 99,5 80,1
2013 2744419 2204935 539484 100,1 80,3
2014 2737242 2202474 534768 99,7 80,5
2015 2731302 2201732 529570 99,8 80,6
2016 2718616 2193536 525080 99,5 80,7
2017 2701188 2178792 522396 99,4 80,7
2018 2694007 2179498 514509 99,7 80,9
2019 2675598 2168353 507245 99,3 81,0
2020 2658461 2158121 500340 99,4 81,2
2021 2633834 2140944 492890 99,1 81,3
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 10,0 тисяч (на 2016 рік)
за даними Держкомстату[16][17]
Харків ▲1451,1 Красноград ▼21,2
Лозова ▼57,9 Ківшарівка ▼19,3
Ізюм ▼51,2 Вовчанськ ▼19,0
Чугуїв ▲32,4 Дергачі ▲18,2
Первомайський ▼31,0 Богодухів ▼15,7
Балаклія ▼29,4 Зміїв ▼15,2
Куп'янськ ▼29,2 Слобожанське ▼14,7
Пісочин ▲23,0 Солоницівка ▲13,8
Мерефа ▲22,4 Нова Водолага ▼11,6
Люботин ▼21,9 Високий ▲10,6

Національний склад

За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 111 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 2048,7 тис. осіб, або 70,7 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,8% , а їх питома вага серед жителів області - на 7,9 відсоткових пункти. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 33,2% і нараховувала на дату перепису 742,0 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,6 відсоткових пункти і становила 25,6%.

Національний склад населення[18][2][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українці 75,4 68,8 66,1 62,8 70,7
росіяни 19,4 26,4 29,3 33,2 25,6
євреї 3,8 3,3 2,7 1,5 0,4
білоруси 0,1 0,5 0,6 0,7 0,5
інші 1,3 1,0 1,2 1,8 1,8

Національний склад районів та міст Харківської області за переписом 2001 року[19]

українці росіяни білоруси
Харків 61,0 34,2 0,5
Ізюм 83,6 13,4 0,4
Куп'янськ 82,4 14,2 0,3
Лозова 77,8 15,3 0,4
Люботин 89,4 8,6 0,3
Первомайський 55,9 38,3 0,5
Чугуїв 54,6 42,8 0,7
Балаклійський район 77,6 20,4 0,4
Барвінківський район 91,1 7,1 0,4
Близнюківський район 90,2 7,8 0,6
Богодухівський район 92,8 5,6 0,7
Борівський район 90,5 8,4 0,3
Валківський район 93,6 5,0 0,5
Великобурлуцький район 73,1 24,9 0,7
Вовчанський район 85,4 12,4 0,5
Дворічанський район 83,7 14,4 0,6
Дергачівський район 80,3 18,2 0,4
Зачепилівський район 84,6 13,4 0,4
Зміївський район 82,3 15,6 0,5
Золочівський район 84,0 14,0 0,6
Ізюмський район 91,0 7,1 0,6
Кегичівський район 89,6 6,5 1,5
Коломацький район 93,2 4,7 1,4
Красноградський район 78,4 19,4 0,7
Краснокутський район 93,9 4,6 0,5
Куп'янський район 88,9 9,5 0,5
Лозівський район 88,9 9,7 0,5
Нововодолазький район 78,9 19,5 0,4
Первомайський район 65,4 32,6 0,7
Печенізький район 92,7 6,5 0,3
Сахновщинський район 92,4 5,8 0,5
Харківський район 75,5 22,2 0,5
Чугуївський район 57,4 40,5 0,4
Шевченківський район 90,3 7,8 0,5

Мовний склад

Докладніше: Мови Харківської області

Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області[20][21].

За даними Держстату у 2023/24 навчальному році в Харківській області з 221 336 учнів закладів загальної середньої освіти 220 933 (99,82 %) навчалися в українськомовних класах, 403 (0,18 %) — в російськомовних[22].

За даними перепису 2001 року, українську мову вказали рідною 53,8 % населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 44,3 % населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилась на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,9 %.

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Харківської області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[18][23][3][5][4]

1926 1959 1970 1989 2001
українська 71,0 61,2 56,5 50,5 53,8
російська 26,1 37,9 42,6 48,1 44,3
інша 2,8 0,9 0,9 1,4 0,9

Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.[24]

українська російська вірменська білоруська
Харків 31,8 65,9 0,2 0,1
м. Ізюм 74,2 23,8 0,3 0,1
Куп'янськ 69,3 25,6 0,1 0,1
Лозова 77,2 17,6 0,1 0,1
Люботин 86,1 12,6 0,1 0,1
Первомайський 42,8 52,7 0,1 0,1
Чугуїв 29,6 69,5 0,2 0,1
Балаклійський район 70,4 28,9 0,1 0,1
Барвінківський район 91,2 7,8 0,1 0,1
Близнюківський район 92,1 6,7 0,3 0,3
Богодухівський район 93,7 5,6 0,2 0,3
Борівський район 91,5 8,1 0,1 0,1
Валківський район 94,2 5,2 0,2 0,2
Великобурлуцький район 71,8 27,3 0,2 0,3
Вовчанський район 85,7 13,2 0,4 0,2
Зміївський район 76,4 22,5 0,1 0,2
Дворічанський район 84,2 15,0 0,1 0,2
Дергачівський район 78,1 21,3 0,1 0,1
Зачепилівський район 84,0 14,9 0,6 0,1
Золочівський район 85,7 13,3 0,4 0,3
Ізюмський район 91,7 7,5 0,1 0,2
Кегичівський район 92,1 5,5 0,3 0,6
Коломацький район 94,0 4,5 0,1 1,1
Красноградський район 77,2 21,9 0,1 0,3
Краснокутський район 94,9 4,4 0,3 0,2
Куп'янський район 88,9 10,4 0,1 0,2
Лозівський район 88,5 10,7 0,0 0,2
Нововодолазький район 77,7 21,5 0,2 0,1
Первомайський район 58,2 41,2 0,1 0,2
Печенізький район 92,8 6,9 0,0 0,2
Сахновщинський район 94,4 4,5 0,3 0,2
Харківський район 63,9 35,2 0,2 0,2
Чугуївський район 45,2 53,9 0,3 0,1
Шевченківський район 91,2 7,8 0,2 0,2
Xарківська область 53,8 44,3 0,2 0,1

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,55% мешканців Харківської області вказали вільне володіння українською мовою, а 83,84% - російською мовою. 95,60% мешканців Харківської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Харківської області за даними перепису населення 2001 р.[25][26]

своєї

націнальності

українська російська
Українці 95,95% 78,25%
Росіяни 98,97% 70,33%
Білоруси 35,75% 70,64% 86,94%
Євреї 4,24% 75,80% 98,41%
Вірмени 61,22% 52,16% 90,89%
Азербайджанці 69,77% 44,85% 86,51%
Грузини 53,27% 55,60% 86,34%
Татари 35,33% 60,08% 95,86%
Молдовани 48,58% 71,53% 83,35%
В'єтнамці 98,89% 8,93% 32,38%
Цигани 74,37% 62,62% 73,59%
Поляки 21,23% 82,90% 87,24%

Місце народження

За переписом 2001 року 85,5% населення Харківської області народилися на території України (УРСР), 14,5% населення на території інших держав (зокрема 10,6% - на території Росії/РРФСР). 73,1% населення народилися на території Харківської області, 12,4% - у інших областях України.[27]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Харківської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Харківської 2117886 73,1
Сумської 50249 1,7
Донецької 47348 1,6
Полтавської 42568 1,5
Луганської 31005 1,1
Дніпропетровської 19686 0,7
Чернігівської 15611 0,5
Житомирської 15109 0,5
Вінницької 12826 0,4
АР Крим 11698 0,4
Хмельницької 10621 0,4
Запорізької 9984 0,3
Рівненської 9809 0,3
Київської 9020 0,3
Львівської 9005 0,3
Черкаської 8845 0,3
Кіровоградської 8563 0,3
Одеської 7303 0,3
Закарпатської 6578 0,2
Волинської 5917 0,2
Івано-Франківської 5594 0,2
Миколаївської 4945 0,2
Херсонської 4847 0,2
м. Києва 4725 0,2
Тернопільської 3835 0,1
Чернівецької 2284 0,1
Севастополя (міськрада) 894 0,0

Міграційні процеси

Міграційний приріст, скорочення (–), осіб
1990 2800
1991 2900
1992 6600
1993 –4400
1994 –11000
1995 –9100
1996 –8600
1997 –5600
1998 –4800
1999 –1900
2000 –100
2001 0,0
2002 2661
2003 4053
2004 5648
2005 5159
2006 4586
2007 4031
2008 4405
2009 1985
2010 1839
2011 834
2012 15125
2013 5588
2014 8261
2015 4981
2016 797
2017 12069
2018 4534
2019 5436
2020 2843
2021 4701

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[28]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Обробна промисловість 232 865 22,9%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 144 143 14,2%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 120 758 11,9%
Освіта 92 804 9,1%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 75 565 7,4%
Транспорт і зв'язок 67 666 6,7%
Державне управління 58 425 5,7%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 48 270 4,8%
Виробництво електроенергії, газу та води 41 321 4,1%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 38 416 3,8%
Будівництво 31 811 3,1%
Колективні, громадські та особисті послуги 29 945 2,9%
Готелі та ресторани 13 342 1,3%
Фінансова діяльність 9 132 0,9%
Добувна промисловість 7 794 0,8%
Послуги домашньої прислуги 3 209 0,3%
Рибне господарство 470 0,0%
Екстериторіальна діяльність 165 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 1 016 101 100,0%

За даними Державної служби статистики України у 2021 році в Харківській області усього було зайнято у секторах господарства 1 181,1 тис. осіб населення у віці 15–70 років.[29]

Зайняте населення за видами економічної діяльності (2021 рік)[30]
Види діяльності Кількість зайнятих, тис.осіб
сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 153,3
промисловість 217,9
будівництво 55,2
торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 285,4
транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 75,3
тимчасове розміщування й організація харчування 17,0
інформація та телекомунікації 27,6
фінансова та страхова діяльність 10,0
операції з нерухомим майном 33,2
професійна, наукова та технічна діяльність 36,9
діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 20,7
державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування 52,5
освіта 97,9
охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 65,2
мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 13,2
інші види економічної діяльності 19,8

Примітки

  1. ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  2. ↑ а б Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
  3. ↑ а б в Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  4. ↑ а б в Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  5. ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 20 серпня 2014.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  8. ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  9. ↑ ukrstat.gov.ua(укр.)
  10. ↑ а б Чисельність населення (щомісячна інформація) — Головне управління статистики у Харківській області. kh.ukrstat.gov.ua. Процитовано 18 травня 2024.
  11. ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  12. ↑ а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в г д е ж и Населення — Головне управління статистики у Харківській області. kh.ukrstat.gov.ua. Процитовано 18 травня 2024.
  14. ↑ (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. публікація знаходиться у відкритому доступі
  15. ↑ Демографічний щорічник "Населення Харківської області", 2020 Укрстат. Процитовано 11 травня 2023
  16. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 4 жовтня 2014.
  17. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  18. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  19. ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  21. ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. Еспресо TV. 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
  22. ↑ (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України
  23. ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  24. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
  25. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  26. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  27. ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  28. ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
  29. ↑ Робоча сила України, 2021. Статистичний збірник. Державна служба статистики України Процитовано 11 травня 2023
  30. ↑ Зайняте населення за видами економічної діяльності по регіонах у 2021 році Держстат України. Процитовано 18 травня 2024 року

Read other articles:

Thomas Osborne, I duca di Leeds

Thomas Osborne, I duca di LeedsRitratto di Thomas Osborne del 1682 eseguito da William ClaretDuca di LeedsIn carica1694 –1712 PredecessoreTitolo inesistente SuccessorePeregrine Osborne, II duca di Leeds Altri titoliMarchese di CarmarthenConte di DanbyVisconte LatimerVisconte di OsborneBaronetto di Kiveton NascitaYork, 20 febbraio 1632 MorteEaston Neston, 26 luglio 1712 (80 anni) DinastiaOsborne PadreSir Edward Osborne MadreAnne Walmesley ConsorteLady Bridget Bertie Religione...

 

List of Israeli inventions and discoveries

This is a list of inventions and discoveries by Israeli scientists and researchers, working locally or overseas. There are over 6,000 startups currently in Israel.[1][2][3][4][5] There are currently more than 30 technology companies valued over US$1 billion (unicorn startups) in Israel.[6] Mathematics Johnson–Lindenstrauss lemma, a mathematical result concerning low-distortion embeddings of points from high-dimensional into low-dimensional Eu...

 

Baltimore Know-Nothing riots of 1856

Know-Nothing candidate Thomas Swann was elected Mayor of Baltimore in 1856 amidst violence and a heavily disputed ballot. The Baltimore Know-Nothing riots of 1856 occurred in Baltimore, Maryland between September and November of that year. The Know-Nothing Party gained traction in Baltimore as native-born residents disliked the growing immigrant population. Local street gangs became divided on political grounds, with the Know-Nothing affiliated gangs clashing with gangs affiliated with the De...

Kushima, Miyazaki

Kushima 串間市Kota BenderaLambangLokasi Kushima di Prefektur MiyazakiNegara JepangWilayahKyūshūPrefektur MiyazakiPemerintahan • WalikotaToshimitsu ShimadaLuas • Total295 km2 (114 sq mi)Populasi (Oktober 1, 2015) • Total18.779 • Kepadatan63,7/km2 (1,650/sq mi)Zona waktuUTC+9 (Waktu Standar Jepang)Kode pos888-8555Simbol • PohonCycas revoluta• BungaCanna• BurungZosterops japonicusNomor telepon...

 

Yukio Edano

Yukio Edano枝野 幸男 Menteri Ekonomi, Perdagangan dan IndustriMasa jabatan12 September 2011 – 26 Desember 2012Perdana MenteriYoshihiko Noda PendahuluYoshio HachiroPenggantiToshimitsu MotegiKetua Sekretariat KabinetMasa jabatan4 Januari 2011 – 2 September 2011Perdana MenteriNaoto Kan PendahuluYoshito SengokuPenggantiOsamu FujimuraMenteri Negara untuk Urusan Okinawa dan Teritorial UtaraMasa jabatan14 Januari 2011 – 2 September 2011Perdana MenteriNaoto Kan Pe...

 

Etta Federn

Etta FedernEtta Federn in Barcelona, 1934BornApril 28, 1883Vienna, AustriaDiedMay 9, 1951(1951-05-09) (aged 68)Paris, FrancePen nameEtta Federn-Kohlhaas, Marietta Federn, Etta Federn-Kirmsse, EsperanzaOccupationWriter, translatorGenresLiterary biography, women's historyPart of a series onAnarcha-feminism Core tenets Anarchism Feminism Free love Intersectionality Reproductive rights Women's education Women's health People Austin Berneri Biehl Bolten Boni Campbell Capetillo Claramunt de Cl...

Вопросы национализма

Вопросы национализма Язык русский Главный редактор Константин Крылов Страна  Россия Дата основания 2010 ISSN печатной версии 2218-1229 Веб-сайт vnatio.org «Вопросы национализма» — российский журнал русской этнонационалистической направленности[1], издающийся с 2010 года...

 

Anodontia

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Maret 2023. Gigi geraham, gigi yang pertumbuhannya paling terpengaruh oleh anodontia Anodontia adalah suatu kelainan yang ditandai dengan tidak tumbuhnya sebagian atau seluruh gigi sejak lahir.[1][2][3] Anodontia terdiri atas anodontia total ...

 

Number 1 (Nelly song)

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Number 1 Nelly song – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (January 2022) (Learn how and when to remove this message) The correct title of this article is #1 (Nelly song). The substitution of the # is due to technical restrictions. 2001 single by Ne...

New York's 7th congressional district

U.S. House district for New York NY-7 redirects here. The term may also refer to New York State Route 7. New York's 7th congressional district From 2023 to 2025 From 2025Interactive map of district boundariesRepresentative  Nydia VelázquezD–BrooklynDistribution100% urban0% ruralPopulation (2022)699,930[1]Median householdincome$88,141[2]Ethnicity36.2% White35.3% Hispanic13.2% Asian10.1% Black3.5% Two or more races1.7% otherCook PVID+31[3] New York's 7th congress...

 

Patera

Ritual bowl for libation For other uses, see Patera (disambiguation). Patera from Georgia, likely depicting Fortuna (2nd century AD,[1] Georgian National Museum) In the material culture of classical antiquity, a patera (Latin pronunciation: [ˈpatɛra]) or phiale (Ancient Greek: φιάλη [pʰi.á.lɛː])[2] is a shallow ceramic or metal libation bowl. It often has a bulbous indentation (omphalos, belly button) in the center underside to facilitate holding it,...

 

Jim Harbaugh

American football player and coach (born 1963) American football player Jim HarbaughHarbaugh with Michigan in 2018Los Angeles ChargersPosition:Head coachPersonal informationBorn: (1963-12-23) December 23, 1963 (age 60)Toledo, Ohio, U.S.Height:6 ft 3 in (1.91 m)Weight:215 lb (98 kg)Career informationHigh school:Palo Alto (Palo Alto, California)College:Michigan (1982–1986)NFL draft:1987 / Round: 1 / Pick: 26Career history As a player: Chicago ...

尼古拉·雷日科夫

尼古拉·雷日科夫Николай Рыжков攝於2019年 俄羅斯聯邦委員會议员任期2003年9月17日—2023年9月25日选区别尔哥罗德州 俄羅斯国家杜马议员任期1995年12月17日—2003年9月17日选区别尔哥罗德州 苏联部長會議主席任期1985年9月27日—1991年1月14日总统米哈伊尔·谢尔盖耶维奇·戈尔巴乔夫前任尼古拉·亚历山德罗维奇·吉洪诺夫继任瓦连京·谢尔盖耶维奇·帕夫洛夫（总�...

 

هنود

هنودمعلومات عامةنسبة التسمية الهند التعداد الكليالتعداد قرابة 1.21 مليار[1][2]تعداد الهند عام 2011ق. 1.32 مليار[3]تقديرات عام 2017ق. 30.8 مليون[4]مناطق الوجود المميزةبلد الأصل الهند البلد الهند  الهند نيبال 4,000,000[5] الولايات المتحدة 3,982,398[6] الإمار...

 

2016年美國總統選舉

2016年美國總統選舉 ← 2012 2016年11月8日 2020 → 538個選舉人團席位獲勝需270票民意調查投票率55.7%[1][2] ▲ 0.8 %   获提名人 唐納·川普 希拉莉·克林頓 政党 共和黨 民主党 家鄉州 紐約州 紐約州 竞选搭档 迈克·彭斯 蒂姆·凱恩 选举人票 304[3][4][註 1] 227[5] 胜出州/省 30 + 緬-2 20 + DC 民選得票 62,984,828[6] 65,853,514[6]...

سولومون إتش سنايدر

سولومون إتش سنايدر   معلومات شخصية اسم الولادة (بالإنجليزية: Solomon Halbert Snyder)‏  الميلاد 26 ديسمبر 1938 (86 سنة)  واشنطن العاصمة  مواطنة الولايات المتحدة  عضو في الأكاديمية الوطنية للعلوم،  والأكاديمية الأمريكية للفنون والعلوم،  والجمعية الأمريكية للفلسفة  ال�...

 

國立潮州高級中學

  提示：此条目页的主题不是潮州市高級中學。 此條目需要补充更多来源。 (2023年4月23日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：國立潮州高級中學 — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 國立潮州高級�...

 

基辛格秘密访华

此條目已列出參考資料，但文內引註不足，部分內容的來源仍然不明。 (2023年7月20日)请加上合适的文內引註加以改善。 此條目需要擴充。 (2015年9月17日)请協助改善这篇條目，更進一步的信息可能會在討論頁或扩充请求中找到。请在擴充條目後將此模板移除。 基辛格秘密访华是指1971年7月9－11日，时任美国总统国家安全事务助理的亨利·基辛格为实现尼克松总统访华和中美关...

Baraba steppe

Plain in Russia Baraba Steppe Baraba LowlandБарабинская низменностьPlainsMap of the West Siberian Plain with the Baraba steppe in the southern partBaraba SteppeLocation in RussiaCoordinates: 55°45′N 78°0′E / 55.750°N 78.000°E / 55.750; 78.000LocationRussiaPart ofWest Siberian PlainArea • Total117,000 km2 (45,000 sq mi)Elevation100 meters (330 ft) to 150 meters (490 ft) Baraba steppe as seen from the win...

 

United States Capitol dome

Dome situated above the rotunda of the United States Capitol The dome of the United States Capitol building at night in 2006 The United States Capitol features a dome situated above its rotunda. The dome is 288 feet (88 m) in height and 96 feet (29 m) in diameter.[1] Designed by Thomas U. Walter, the fourth Architect of the Capitol, it was constructed between 1855 and 1866 at a cost of $1,047,291 (equivalent to $17.1 million in 2023).[2][3] The Statue of...