Постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України 30 грудня 1917 р. створено Народне секретарство внутрішніх справ, яке у зв’язку з вступом в Україну австро-німецьких військ припинило свою діяльність в середині квітня 1918 р. При відновленні діяльності органів радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді організовано відділ внутрішніх справ, який 29 січня 1919 р. перейменований на Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР (НКВС УСРР). Органами НКВС на місцях були відділи управління при губернських і повітових виконавчих комітетах. Постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 28 грудня 1930 р. НКВС УСРР був ліквідован. Знову утворений постановою ЦВК СРСР “Про організацію НКВС СРСР” від 10 липня 1934 р. на базі Об’єднаного державного політичного управління СРСР.[1]
Система народних комісаріатів проіснувала до 15 березня1946 року, коли НКВС УРСР, як і більшість інших наркоматів була перетворена на відповідні міністерства. Спадкоємцем НКВС УРСР, стало міністерство внутрішніх справ (МВС) УРСР.